Клаудія Кардінале народилася в [[Туніс]]і. Її мати була [[Французи|француженкою]], батько [[італійці|італійцем]]. У [[1957]] вона перемогла на конкурсі краси, який проводило [[посольствпосольство]]о Італії в Тунісі, і була названа «найвродивішою італійкою Тунісу». Вона одержала запрошення на [[Венеційський кінофестиваль]], пізніше виїхала в [[Рим]] навчатися в «Експериментальному центрі кінематографії», і через два місяці з нею підписала контракт на 7 років студія Vides. На початку своєї кар'єри виконувала, в основному, ролі молодих [[сицилійці|сіцилійок]]. У Кардиналє був низький хриплуватий голос, і вона розмовляла з французьким [[акцент]]ом — її рідною мовою була [[французька мова|французька]], і до 17 років вона взагалі не розмовляла [[італійська мова|італійською]]. Із цих причин у її ранніх фільмах її голос звичайно переозвучували. Своєю ефектною, яскравою зовнішністю й грою Клавдія привернула увагу видатних італійських [[режисер]]ів. Знімалася в [[Федеріко Фелліні]], [[Лукіно Вісконті]], [[Серджо Леоне]]. Серед найвідоміших фільмів за її участю: «[[Рокко і його брати]]», «Картуш», «[[Рожева пантера]]», «Леопард», «[[Вісім з половиною]]», «[[Якось на Дикому Заході]]». Практично ніколи не знімалася за межами Європи — майже всі її фільми італійські або французькі.
