Швайківці: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Лео (обговорення | внесок) |
Лео (обговорення | внесок) |
||
Рядок 34:
| відстань ст = 5
}}
'''Шва́йківці''' — [[село]] на сході [[Чортківський район|Чортківського району]] [[Тернопільська область|Тернопільської області]]. Центр сільради. Розташоване на правому березі р. [[Нічлава]]. Кількість жителів станом на 2010 року - 165 чоловік.
==
Назву села пояснюють від слова „ шевська швайка” – шило. Територія села була заселена здавна.▼
== Історія села ==
Перша писемна згадка — 29 вересня 1485 року в акті купівлі-продажу, який підтвердив польський король [[Казимир IV]] грамотою від [[29 вересня]] [[1485]] року, даною в Снятині. В даному документі вказано, що Ян Фредра з Плехсховіц землі продав в [[Сокальський повіт|Сокальському повіті]] Подільської землі два села: Шманьковче (Шманьківці) і Шфанковче (Швайківці), які розташовані на березі річки Сарнік ([[Нічлава|Нічлави]]), братам Бучацьким — синам Давида Бучацького. Брати заплатили 300 гривень із розрахунку по 48 польських грошів за одну гривню. [[Михайло Грушевський]] у своїх творах опублікував текст цієї грамоти, яку він відшукав в Коронній метриці варшавській, кн. 14, л. 169. Грамота написана [[Латинська мова|латинською мовою]], міститься у 7 т. його повного зібрання — 2005 року, с.198.
Рядок 46:
Село Швайківці Чортківського району, центр Швайківської сільської ради розташоване на схід від районного центру , на віддалі 12 км від міста Чортків, 7 км від селища Заводське та 5 км від найближчої залізничної станції Гадинківці Гусятинського району. Загальна площа земель села - 806,8 га, в тому числі в межах населеного пункту 132,1 га. Село розташоване на правому березі річки Нічлави, на рівнині.
▲Назву села пояснюють від слова „ шевська швайка” – шило.
Територія села була заселена здавна. На схід від села з боку села Пробіжна було знайдено і розкопано курган – місце поховання вождя племені склотів, датований VІ ст. до нашої ери. В 2007 році науковий співробітник відділу археології Львівського Інституту українознавства М.С.Бандрівський проводив розкопки даного кургану. Сам курган цікавий за своєю будовою. Він складений з масивних кам’яних брил. В центрі його була поховальна камера. На відміну від інших це поховання не було пограбоване в минулому. Було знайдено цінні археологічні матеріали – зокрема бронзовий ритуальний казан, залишки трьох кольчуг, дві бойові сокири , бронзове ситечко та 10 керамічних посудин датовані VІ ст. до н.е. ▼
Всі ці речі добре збереглися. Зокрема збереглись 800 металевих пластин, які нашивались на шкіряні кольчуги. Такі кольчуги вкриті металевими лусочками служили в той час надійним захистом воїна в бою. Цінною знахідкою був і бронзовий казан. Єдину подібну посудину було знайдено на території Західної України ще перед війною і зараз вона зберігається в Краківському▼
музеї в Польщі. Знахідки ж кургану, що біля нашого села зберігатимуться в Львівському музеї археології.▼
Здавна жили на території села і слов”янські племена. Недалеко від сучасного села знайдено залишки кераміки трипільської культури.▼
Перша письмова згадка про Швайківці – 1765 рік .”Краківський архів” фонд 310.,опис 38, Лист 9.
Основні заняття тогочасних жителів – землеробство, скотарство. Хоч розвивались і ремесла - шевство, кушнірство. В селі існували філіали цих ремісничих цехів від міст Копичинці та Чортків.
Село успішно розвивалось і на початку ХХ ст. займало площу 948 га, в тому числі 794 га орної землі. Налічувалось 127 дворів в яких проживало 723 жителі. Більш як половина орних земель належала німцеві Рудрофу та його зятю Тадеушу Конацькому. В селі були водяний млин, три магазини, церква, школа.
За часів Австрії вона була однокласна, з українською мовою навчання, за Польщі - двокласна. Приміщення школи непогано збереглось і в ньому по 2004 рік навчалися діти.▼
В 1906 році в селі засновано читальню товариства „Просвіта”. Спочатку для її діяльності селяни відпускали кімнати у своїх будинках, а в 1926 році збудовано на кошти жителів села українську читальню. Зараз в цьому приміщенні діючий сільський клуб. Існувала і польська читальня, збудована раніше. Зараз це приміщення вже зруйноване. Більшість жителів села займались землеробством.
Та були в селі свої кравці, шевці навіть ветлікар. Розвивалось і ремесло- кушнірство.
Рядок 80 ⟶ 74:
Зараз в селі діє фермерське господарство”Андрій”, є невеликий млин. В селі є фельдшерсько- акушерський пункт, клуб, бібліотека, церква.
== Археологічні розкопки ==
▲
▲ Всі ці речі добре збереглися. Зокрема збереглись 800 металевих пластин, які нашивались на шкіряні кольчуги. Такі кольчуги вкриті металевими лусочками служили в той час надійним захистом воїна в бою. Цінною знахідкою був і бронзовий казан. Єдину подібну посудину було знайдено на території Західної України ще перед війною і зараз вона зберігається в Краківському
▲музеї в Польщі. Знахідки ж кургану, що біля нашого села зберігатимуться в Львівському музеї археології.
▲Здавна жили на території села і слов”янські племена. Недалеко від сучасного села знайдено залишки кераміки трипільської культури.
== Пам'ятки ==
Рядок 98 ⟶ 97:
* релігійний діяч [[Байрак Володимир Васильович|Володимир Байрак]].
== Швайківська школа ==
▲Школа в селі була збудована в 1910 році за кошти австрійського уряду. За часів Австрії вона була однокласна, з українською мовою навчання, за Польщі - двокласна. Приміщення школи непогано збереглось і в ньому по 2004 рік навчалися діти.
== Література ==
{{Портал|Тернопільщина}}
| |||