Вальдемар IV: відмінності між версіями

Планам подальшого розширення могуті Данії заважали постійні повстання селян, невдоволених великими податками. До того ж у 1349 році пройшла велика епідемія моровиці («Чорна смерть»), яка значно зменшила чисельність населення. Втім Вальдемар IV відмовився знизити податки, водночас скористався смертю багатьох представників знаті, щоб приєднати їх володіння до королівських. У 1349 році надав допомогу Людвігу, маркграфу БрандунбургуБранденбургу, проти самозванця. До 1353 року остаточно врегулював стосунки з графами Гольштейну.

У 1354–1358 роках Вальдемару IV довелося боротися із повстаннями знаті та чолі із Нільсом Бунге, та графством Гольштейн. Зрештою король зумів здолати цих своїх ворогів. У 1360 році втрутисявтрутився у суперечку [[Магнус III Ладулос|Магнуса III]], короля Швеції, із сином [[Ерік XII Магнусон|Еріком]], герцогом Седерманландським. завдяки цьому Вальдемар IV зумів захопити провінцію Сконе, Ґалланд, Блекінге.

У 1361 році захопив острови Еланд та Готланд з місто Вісбю. Цим викликав війну із [[Ганза|Ганзою]]. Проте Данія виявилася підготовленою й зуміла завдати поразки ганзійцям. Водночас знову втрутився з справи Швеції, змусивши укласти шлюб своєї доньки [[Маргарита I Данська|Маргарити]] з спадкоємцем шведського трону [[Ґокон VI|Гоконом]]. У відповідь знать Швеції обрала новим королем [[Альбрехт Мекленбургський|Альбрехта Мекленбурзького]], скинувши Магнуса III з трону. Новий король Швеції уклав угоду з [[Ганза|Ганзою]] проти Вальдемара IV. Боротьба тривала з переміним успіхом до 1368 року, коли Данія зазнала ніщивної поразки. Вальдемар IV вимушен був укласти мир з ганзою, згідно з яким постапався фортецею ҐельсінборгГельсінборг на 15 років, надав привілеї у торгівля, погодився на участь Ганзи при обранні нового короля Данії. Втім Вальдемар IV зміг зберегти усі свої завоювання, включно з Готландом. Остаточно ці умови були затверджені у 1370 році у [[Штральзунд]]і.