Козаков Михайло Михайлович: відмінності між версіями

Після вдалого дебюту в кіно, в кінці 1950-х Михайло Козаков знявся в декількох картинах: у фільмі [[Рошаль Григорій Львович|Григорія Рошаля]] «Вісімнадцятий рік» (1958, другий фільм кінотрилогії за романом [[Толстой Олексій Миколайович|Толстого]] «Ходіння по муках»), мелодрамі Олександра Столпера «Важке щастя» (1958), у фільмі Іллі Гуріна «Золотий ешелон» (1959) та інших. Але справжня популярність до актора прийшла в 1961 році, коли на екрани країни вийшов фільм Геннадія Казанського й Володимира Чеботарьова за однойменним романом [[Бєляєв Олександр Романович|Олександра Бєляєва]] «[[Людина-амфібія (фільм, 1961)|Людина-амфібія]]». Проте в подальші роки Михайло Козаков знімався мало. Найяскравішою роботою в цей період стала його роль в драмі Наума Трахтенберга «Постріл» (1966), поставленої за мотивами однойменної повісті [[Пушкін Олександр Сергійович|Пушкіна]] з циклу «Повісті Бєлкіна».

 

 

У 1975 Михайло Козаков поставив телеспектакль «Ніч помилок» за п'єсою Голдсміта, а в 1978 дебютував як кінорежисер, поставивши на телебаченні двосерійний фільм «Безіменна зірка», створений за мотивами п'єси Михайла Себастьяна. Пізніше він поставив фільми «Покровські ворота» (1982), «Якщо вірити Лопотухіну …» (1983), «Маскарад» (1984), «Фауст» (1985), «Візит дами» (1989), «Тінь, або Може бути, все обійдеться» (1991), «Вечеря в чотири руки» (1999), «Джокер'» (за твором Сухово-Кобиліна «Весілля Кречинського») (2002), «Мідна бабуся» (2004).