Каспер Несецький: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Sarmatæ (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Stor (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 4:
== Біографія ==
Точного місця народження Каспера Несецький досі не вдалося встановити. З єзуїтських каталогів можна припустити, що він походив з Великопольщі, ймовірно, з села Несетіно, що близько Лодзі, хоча Несецький ніколи не були власниками цього села. До сих пір не уточнено, чи був Несецький точно шляхетського походження і володів чи приписувати йому гербом «Порай»; у власній гербовник Несецький свою прізвища не вніс. Джерела часто наводять різні дати дня народження Несецький, його смерті, набрання орден та прийняття орденських обітниць (пол.) Рос .. У підсумку прийняті ті, які виступали найчастіше, або були хронологічно близькі описуваних подій: народився 31 грудня 1682, в орден вступив 2 вересня 1699, перший орденський обітницю прийняв 22 липня 1701, священиче рукоположення прийняв в червні 1710, ухвалені ним чотири орденських обітниці склав у віці 35-и років, а саме - 19 березня 1717, помер - 9 червня 1744 у віці 62 років в Красниставі [1].
1699-1701 роки провів у послушництва в Кракові, потім протягом трьох років вивчав філософію в Любліні. Протягом трьох наступних років (1704-1707) вивчав в класах інфіму, граматику, поетику в Луцьку, Любліні та Кросні. В 1707-1711 роках вивчав теологію у Кракові, а потім ще протягом року орденське право на так званої третьої пробації в Ярославі. В 1712-1714 роках перебував по черзі в Бидгощі і Хойніце, де був професором риторики і поетики, літописцем колегії, членом ради колегії, секретарем засідань ради, а також духівником. 1714/1715 навчальний рік провів в Каліші, викладаючи риторику і математику, там же служив управителем. В 1715-1723 роках Несецький знаходився в Раві Мазовецької (1715/1716), Кракові (1716/1717; 1721/1722), Любліні (1717-1718), Каліші (1718-1719), Львові (1719/1720; 1722/1723 ) і Красниставі (1720/1721), скрізь виконуючи обов'язки проповідника.
З 1724 року завітали в Краснистав, в 1726 році виконуючи тут обов'язки регента семінару, префекта костелу, був професором духовної теології. З 1727 року було керуючим костелу і пастирем. У 1740 році ненадовго поїхав з Красниставі і протягом року завідував дворянським конвікт (пол.) Рос. в Сандомирі. У 1741 році повернувся в Краснистав, де до 1744 року було радником ректора а також займався душпастирства.
Крім згаданих уже раніше місцевостей, Несецький, найімовірніше, відвідав Брест-Литовський, Гданськ, Енджеюв, Лежайськ, Лович, Межиріч, Пельплін, Суха-Бескідзка, Торунь, Варшаву, Замость. Часто заглядав до Львова, щоб доглянути за виданням гербовника. До Кракова виїжджав проголошувати говіння і екзорти. З його кореспонденції встановлено, що він листувався з Юзефом Олександром Яблоновським, а також з сімейством Прозоров. Крім того, кілька тижнів перебував у Самборі в 1729 році, під час похоронних заходів мазовецького воєводи Станіслава Хометовского (пом. В 1728). Фрагмент рукописи «Корони Польської» (можливо, й інші матеріали Несецький), потрапив в приватну бібліотеку Залуських, але до наших днів не зберігся.
Не збереглося також жодного зображення самого Каспера Несецький. У паперах ротмістра Симона Репліна Вояківська, придворного короля Станіслава Лещинського, міститься наступна характеристика Несецький: «помірного росту, чёрноволосий, риси обличчя благородні, говорив гладко і був у всіх предметах історій, яких торкався, дуже спритним». Несецький любив працювати вечорами. Розбирався в будівництві та вільні хвилини проводив на будмайданчику єзуїтського костелу у Львові. Вів хороший і чіткий особистий журнал, здійснював опис кореспонденції. Вояківська в своїх паперах посилався на особисте знайомство з Несецький: «я близько знав його, зустрічав в покоях у великих панів, часто сильно стурбованого, тому що великі прикрощі і негодяйства замість подяки від різних турбот від шляхти випробував, а оскільки був великий холерик, багато чого це його обходило ». Далі Вояківська писав про гоніння на Несецький, описуючи такі випадки, «що, коли шляхтич входив зі скаргою, що бере питав, чи не на Несецький чи», так само описував випадок вибиванням шибок в Красниставі і про конфлікт з воєводою волинським Михайлом Потоцьким, який «йому раз у себе вказав йому на двері ». Всі ці прикрощі частково і привели до смерті геральдиста.
Єзуїтський геральдист був похований в костелі єзуїтів у Красниставі. 21 травня 1849 в костелі обвалився купол, заваливши могили. З кореспонденції, яку Несецький мав здійснювати працюючи над гербовник, збереглися тільки три листи, підписані єпископом Юзефом Анджеєм Залуска, працівником Національної Бібліотеки у Варшаві (пол.) Рос. (від 15 грудня №1729, від 26 листопада 1732, і від 20 березня 1739), а також ще один лист від 13 жовтня 1740, спрямоване Михайлу Казимиру Радзівіллу «рибонька».<ref name="п9">Włodzimierz Dworzaczek. ''Niesiecki Kasper (1682–1744)''… S. 49</ref>).
== Праці ==
| |||