Спіраміцин: відмінності між версіями

| Період напіввиведення = 8 год.-перорально , 5 год. для в/в введення

'''Спіраміцин''' — [[антибіотик]] з групи [[макроліди|макролідів]] для перорального і внутрішньовенного застосування. Він є природнім антибіотиком, що отриманий з [[Streptomyces ambofaciens]] і є першим представником 16-членних макролідів.

'''Спіраміцин'''&nbsp;— антибіотик, що діє бактеріостатично, порушуючи синтез білка в клітинах бактерій. Має виражений постантибіотичний ефект та [[імунітет|імуномодулюючі]] властивості.<ref name="health-ua.com—1614">http://health-ua.com/articles/1614.html {{ref-ru}}</ref> Препарат має широкий спектр антибактеріальної дії. До спіраміцину чутливі такі мікроорганізми: [[стрептококи]], метицилінчутливі[[метицилін]]чутливі [[стафілококи]], [[кампілобактер]], [[Corynebacterium diphthriae]], [[Bordetella pertussis]], ''Branhamella'', ''Coxiella'', ''Eubacterium'', ''Porphyromonas'', [[Actinomyces]], [[нейсерії]], [[хламідії]], [[легіонелли]], [[Ureaplasma]], [[лептоспіра]], [[бліда спірохета]], [[токсоплазма]], [[Cryptоspоridium]] spp., [[Helicobacter pylori]].<ref name="pharmateca.ru">http://www.pharmateca.ru/ru/archive/article/6548 {{ref-ru}}</ref> Нечутливими до спіраміцину є метициліностійкі [[стафілококи]], [[Pseudomonas]], [[Nocardia]], ''Enterobacteriacae'' (у тому числі [[сальмонелли]], [[Shigella|шиґели]], [[Escherichia coli]])<ref name="health-ua.com—2420">http://health-ua.com/articles/2420.html {{ref-ru}}</ref>, ''Acinetobacter''. Спіраміцин є другим антибіотиком з групи макролідів, і був уведений у клічну практику в 1954 році, за три роки після появи першого макролідного антибіотику&nbsp;— [[еритроміцин]]у.<ref name="health-ua.com—1614"/><ref name="pharmateca.ru"/>

Після внутрішньовенного введення препарату максимальна концентрація в крові досягається за годину, після прийому всередину&nbsp;— через 1,5-3 години. Біодоступність при пероральному прийомі значно нижча і становить від 10 до 69%,при внутрішньовенному введенні біодоступність практично 100%. Високі концентрації препарату виявляються в легенях, мигдаликах, пазухах носа, кістках. На 10-й день після закінчення лікування утримуються високі концентрації спіраміцину в нирках, печінці і [[селезінка|селезінці]], що пов'язано з утворенням при метаболізмі препарату в печінці активних, але хімічно не ідентифікованих метаболітів. Препарат виділяється в грудне молоко, але не проникає в спинномозкову рідину. Концентрації препарату в тканинах організму є вищими, чим у крові, у 20—30 разів.<ref name="health-ua.com—2420"/> Спіраміцин, як і інші макроліди, проникає і акумулюється в фагоцитах ([[нейтрофіли|нейтрофілах]], моноцитах[[моноцит]]ах, перитонеальних і альвеолярних макрофагах[[макрофаг]]ах), концентрація в яких препарату є високою.<ref name="health-ua.com—1614"/> Ці властивості пояснюють високу активність спіраміцину до внутрішньоклітинних збудників. Період напіввиведення препарату становить 5 год. при внутрішньовенній ін'єкції і 8 год.- при прийомі всередину. Виводиться препарат з організму переважно з жовчю[[жовч]]ю (близько 80%), а також нирками (близько 10%).

Спіраміцин застосовується при інфекціях, що викликані чутливими до нього збудниками, а саме: інфекції ЛОР-органів (синусити, отити, ангіни), інфекції нижніх дихальних шляхів (бронхіти і [[пневмонія|пневмонії]], в тому числі викликані хламідіями, мікоплазмою і легіонеллами), інфекції шкіри ([[бешиха]], абсцеси і флегмони), стоматологічні інфекції, інфекції сечостатевої системи (простатити, уретрити), хламідіоз, [[сифіліс]] і [[гонорея]] (при непереносимості пеніцилінів), [[токсоплазмоз]] (включно з токсоплазмозом у вагітних). Препарат застосовують для профілактики менінгококового менінгіту[[менінгіт]]у в осіб, що мали контакт з хворими на менінгіт, а також для профілактики рецидивного ревматизму[[ревматизм]]у при непереносимості [[пеніцилінупеніцилін]]у.

== [[Побічна дія (медицина)|Побічна дія]] ==

Протипоказами до введення спіраміцину є алергія до даного препарату; період годування грудьми; у пацієнтівхворі, що належать догрупдо груп ризику збільшення інтервалу Q-TQT (спадковий анамнез, одночасний прийом препаратів хінідину[[хінідин]]у, аміодарону[[аміодарон]]у, соталолу[[соталол]]у, бепридилу[[бепридил]]у, вінкаміну[[вінкамін]]у, [[еритроміцин]]у, [[нейролептики|нейролептиків]], галофрантину[[галофантрин]]у, пентамідину[[пентамідин]]у, [[моксифлоксацин]]у); виражені порушення функції печінки.

Спіраміцин випускається у вигляді таблеток по 1,5&nbsp;млн і 3&nbsp;млн. МО, а також ліофілізату для ін'єкцій по 1,5&nbsp;млн. МО; гранул для приготування суспензії для перорального застосування по 375 000, 750 000 та 1 500 000 МЕ.<ref>{{cite web|url=http://mashkovsky.ru/tiki-index.php?page=%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%D1%86%D0%B8%D0%BD"| title="Спирамицин в Справочнике Машковского }}{{ref-ru}}</ref>

* [http://mozdocs.kiev.ua/likiview.php?id=455530063 Спіраміцин(таблетовантаб.) на сайті ''mozdocs.kiev.ua'']