|
'''Звукова́ кни́га''' (звукокнигазвукокни́га, книга вголосвго́лос, аудіокнигааудіокни́га, аудіо-книгакни́га) — озвучена ій записана на матеріальний носій [[книга]]. Звукозаписана книга тиражується як [[платівка]], [[магнітофонна касета]], [[компакт-диск]], комп‘ютерний[[комп'ютер]]ний [[файл]] тощо.
У світі поширилися назви звукової книги, де перша частина, «аудіо», запозичена з англійської мови. У XX ст., коли звуковідтворюючатехніка звуковідтворення та звукозаписуючазвукозапису техніка увійшлаввійшла до буденного життя широких верств людства, «аудіо» стало знайомим багатьом народам і не потребувало перекладу. Проте в багатьох країнах одночасно з назвою, де перша частина слова калькована, побутують інші назви, утворені повністю на власній мовній основі. Українською(українською мовою на позначення звуковоїзвукові книги безчасто «аудіо» вживають такожназивають «звукокнигазвукокнигами» тачи «книгакнигами вголос».
== Аудіокнига в Україні ==
«Українська звукова книга» та «звукова книга українською мовою» — не єпоняття тотожнимине поняттями.тотожні:
* Українська звукова книга — вироблена в Україні звукова книга, незалежно від того, якою мовою зафіксовано інформацію.
* Звукова книга українською мовою — книга, озвучена іукраїнською мовою й записана на матеріальний носій українською мовою книга, незалежно віду країнибудь-якій виготовленнякраїні.
УкраїнськоюЧасто українською звуковою книгою часто називають саме звукову книгу українською мовою.
=== Аудіокниги Українського товариства сліпих ===
Перші аудіокниги в Україні аудіокниги записувались ву системі [[УТОС|Українського товариства сліпих]]. Вже ув [[1960-ті|1960-тих]] у бібліотеці УТОСу ім. Миколи Островського існувала велика колекція аудіокнигзвукових книг, яка протягом подальших 30 років перетвориласяперетворилась ув унікальну, дуже велику аудіокнигозбірню.
ЗаписЗаписували проводивсяці книги на [[магнітофон]]ну стрічку, (спочатку на [[Бобіна|бобінах]] (рулонирулонах), пізніше — на [[Магнітофонна касета|касетах]]) на низьких швидкостях. На рулоні записувалося дві доріжки, пізніше, з появою [[стерео]] -магнітофонів, — на чотири. 1 повна доріжка дорівнювалазвучала 4 години. На касетах — 4 доріжки, 1 доріжка — 1 година. Магнітофони, що могли відтворювати такі записи, видавалися членам УТОСу ій у вільномувільний продажіпродаж не перебувалинадходили.
За десятиліття свого існування, Будинок звукозапису та друку УТОС видав безліч аудіокнижок, записаних високими професіоналамивисокопрофесійними дикторами [[Національна радіокомпанія України|українського радіо]], що. становлятьЦі собоюкниги — величезнувеличезна цінність для культури України.
У [[1990-ті|90-тих]] фінансування Будинку звукозапису УТОС значно зменшиллося, що примусило керівництво установи залучати до озвучування літератури непрофесійних дикторів, ітому якість начитування аудіокниг значно погіршилася.
ВидавалисяВидавались аудіокниги на будь-які теми й будь-якого жанру як [[Українська мова|українською]], татак і [[Російська мова|російською]] мовами на будь-які теми і у будь-яких жанрах.
Насьогодні невеликаНевелика частина аудіофондів бібліотек УТОС уже оцифрована іта знаходитьсяє у вільному доступі в [[Інтернет]]і, однак якість звучання книг низька.
=== Видатні диктори української аудіокниги ===
| 