Кокс: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
Рядок 13:
У Європі кокс винайшли не раніше XVII або XVIII століть. Хто саме винайшов кокс і коли достеменно не відомо. Щодо цього існують різні теорії.
 
Англійська історіографія приписує першість у винаходжені коксу зокрема англійським [[бровар]]ам з [[Дербішир]]у. Бровари для сушки [[солод]]у використовували зокрема [[деревне вугілля]]. Згодом у їхньому середовищі виникла ідея використання [[кам'яне вугілля|кам'яного вугілля]] для цієї роботи. Але гази і дим, які витворювало вугілля, [[абсорбція|абсорбувалисявсмоктувалися]] солодом і таким чином псували смак [[пиво|пива]], яке було виготовлено з нього. Разом з тим, броварі зауважили, що небажані гази можна усунути, якщо попередньо нагрівати вугілля у повітронепроникній печі. Так вони винайшли процес виробництва коксу.<ref>The World Book Encyclopedia. Vol. 4, 1993. Page 732. </ref> Броварі почали використовувати кокс 1642 року.<ref>[http://www.ratebeer.com/Beer-News/Article-579.htm British Bitter] ''A beer style or a way of life?'', RateBeer (January 2006). Retrieved 30 September 2008.</ref><ref>Martyn Cornell, ''Beer: The Story of the Pint'', Headline (2004), ISBN 0-7553-1165-5</ref>
 
Разом з тим є дані про те, що ще 1621 року Е. і М. Шейнлебенам (Фрайберг, Німеччина) був виданий патент на випал коксу з [[торф]]у, а 1638 року процес коксування [[кам'яне вугілля|кам'яного вугілля]] описав І.&nbsp;І.&nbsp;Бехер (Німеччина). Одним із тих, хто першим використав кокс у доменній плавці у першій половині XVII століття, називається також [[Дод Додлей]], однак його патенти втрачені і вочевидь у них йшлося про використання не коксу, а лише вугілля.