Лазуркевич Тарас Миколайович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Aibot (обговорення | внесок)
м Робот: замінив Категорія:Персоналії Ла на Категорія:Персоналії за алфавітом
Немає опису редагування
Рядок 1:
[[ImageФайл:VM-Trio.JPG|thumb|200px|Тріо бандуристів - — О. Созанський, [[Мішалов Віктор Юрійович|В. Мішалов]] та Т. Лазуркевич]]
 
'''Тара́с Миколайович Лазурке́вич''' &nbsp;— (11.05.1971, м. Львів) заслужений артист України<ref>[http://www.president.gov.ua/documents/8558.html заслуженийУказ артистпрезидента]</ref>, член Національної спілки кобзарів України]. Випускник [[Львівська консерваторія|Львівської консерваторії]] (1994). Учень проф. [[Герасименко Василь|В. Герасименка]]. Лауреат міжнародного конкурсу ім. [[Хоткевич Гнат Мартинович|Гната Хоткевича]]. Учасник ансамблю «[[Бандурна розмова]]» разом з [[Созанський Олег|О. Созанським]]. Один з небагатьох в Україні знавців [[Харківський спосіб гри на бандурі|харківського способу гри]] на бандурі. Автор чимало рошифровок дум у виконанні [[Штокалко Зіновій|З. Штокалка]]
 
У 1994 записав свій перший сольний аудіоальбом під назвою «І прадіди в струнах бандури живуть», до якого увійшли думи, канти, псалми, історичні та жартівливі пісні. З вересня 1993 працює викладачем класу бандури у Львівській середній спеціальній музичній школі-інтернаті ім. С.Крушельницької, а з 1997 в цій самій школі очолює відділ народних інструментів. З 1996&nbsp;— Т.Лазуркевича обрано головою Асоціації бандуристів Львівського обласного осередку Національної музичної спілки. З 1994 творчо співпрацює з Олегом Созанським&nbsp;— утворили дует «Бандурна розмова», який успішно концертував по Україні та за її межами. В 1999&nbsp;— записали спільний компакт-диск.
 
У вересні 1999 у Парижі представляв бандуру в рамках музичного фестивалю «Погляд на культуру України». В листопаді 1999&nbsp;— записав другий сольний компакт диск «Паралелі часу», який складається з сучасних інструментальних композицій, перекладень класичної музики і власних творів. Брав участь у Першому республіканському фестивалі «[[Червона рута]]» (Чернівці, 1989), у міжнародному фестивалі музичної молоді (Байрот, Німеччина, 1992.) і у ХІІІ фестивалі української культури (Сопот, Польща, 1993). Пройшов курс оперно-хорового співу у проф. Берна Дитріха (Байрот, Німеччина). Лауреат (І премія) українського музичного фестивалю ім. М.Лисенка (Торонто, Канада, 1993), Лауреат Першого міжнародного конкурсу бандуристів ім. Г.Хоткевича (ІІ премія) в Києві (1993).
 
Доцент Львівської музичної академії ім. Лисенка у Львові, завідувач відділу українських народних інструментів ДМШ ім. С.Крушельницької у Львові. В репертуарі бандуриста українські народні думи «Про козака Голоту», «Про трьох братів Азовських», «Про Марусю Богуславку», Г.Хоткевич «Невольницький ринок в Кафі», багато українських народних пісень, творів класиків та сучасних композиторів, інструментальні п'єси. Автор чимало рошифровок дум у виконанні [[Штокалко Зіновій|З. Штокалка]]
 
== Література ==
* [[Жеплинський Богдан Михайлович|Жеплинський Б. М.]], Ковальчук Д. Б.: [[Українські кобзарі, бандуристи, лірники. Енциклопедичний довідник]]. Львів 2011, Галицька видавнича спілка. 316 сторінок, сторінка 136.
* Жеплинський Б. З поглядом у майбутнє // Кобзарськими стежинами,&nbsp;— С. 179–182; Лицар бандури. До 80-річчя Василя Герасименка.&nbsp;— Львів: ТеРус, 2007.&nbsp;— С. 51, 74; В рокотанні риданні бандур&nbsp;— С.445-446.
 
{{Bio-stub}}
{{music-stub}}
 
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]