Лазуркевич Тарас Миколайович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Aibot (обговорення | внесок) м Робот: замінив Категорія:Персоналії Ла на Категорія:Персоналії за алфавітом |
A1 (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
[[
'''Тара́с Миколайович Лазурке́вич'''
У 1994 записав свій перший сольний аудіоальбом під назвою «І прадіди в струнах бандури живуть», до якого увійшли думи, канти, псалми, історичні та жартівливі пісні. З вересня 1993 працює викладачем класу бандури у Львівській середній спеціальній музичній школі-інтернаті ім. С.Крушельницької, а з 1997 в цій самій школі очолює відділ народних інструментів. З 1996 — Т.Лазуркевича обрано головою Асоціації бандуристів Львівського обласного осередку Національної музичної спілки. З 1994 творчо співпрацює з Олегом Созанським — утворили дует «Бандурна розмова», який успішно концертував по Україні та за її межами. В 1999 — записали спільний компакт-диск.
У вересні 1999 у Парижі представляв бандуру в рамках музичного фестивалю «Погляд на культуру України». В листопаді 1999 — записав другий сольний компакт диск «Паралелі часу», який складається з сучасних інструментальних композицій, перекладень класичної музики і власних творів. Брав участь у Першому республіканському фестивалі «[[Червона рута]]» (Чернівці, 1989), у міжнародному фестивалі музичної молоді (Байрот, Німеччина, 1992.) і у ХІІІ фестивалі української культури (Сопот, Польща, 1993). Пройшов курс оперно-хорового співу у проф. Берна Дитріха (Байрот, Німеччина). Лауреат (І премія) українського музичного фестивалю ім. М.Лисенка (Торонто, Канада, 1993), Лауреат Першого міжнародного конкурсу бандуристів ім. Г.Хоткевича (ІІ премія) в Києві (1993).
Доцент Львівської музичної академії ім. Лисенка у Львові, завідувач відділу українських народних інструментів ДМШ ім. С.Крушельницької у Львові. В репертуарі бандуриста українські народні думи «Про козака Голоту», «Про трьох братів Азовських», «Про Марусю Богуславку», Г.Хоткевич «Невольницький ринок в Кафі», багато українських народних пісень, творів класиків та сучасних композиторів, інструментальні п'єси. Автор чимало рошифровок дум у виконанні [[Штокалко Зіновій|З. Штокалка]]
== Література ==
* [[Жеплинський Богдан Михайлович|Жеплинський Б. М.]], Ковальчук Д. Б.: [[Українські кобзарі, бандуристи, лірники. Енциклопедичний довідник]]. Львів 2011, Галицька видавнича спілка. 316 сторінок, сторінка 136.
* Жеплинський Б. З поглядом у майбутнє // Кобзарськими стежинами, — С. 179–182; Лицар бандури. До 80-річчя Василя Герасименка. — Львів: ТеРус, 2007. — С. 51, 74; В рокотанні риданні бандур — С.445-446.
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
|