Крпеян Татул Жоржикович: відмінності між версіями

'''Тату́л Жо́ржикович Крпея́н''' ({{lang-hy|''Թաթուլ Ժորժիկի Կրպեյան''}}) ([[21 квітня]] [[1965]]  — [[30 квітня]] [[1991]]) — [[національний герой Вірменії]], учасник [[Карабаський конфлікт|Карабаської війни]].

Татул Крпеян народився [[21 квітня]] [[1965]] року в селі [[Татул|Арег]] (нині село перейменоване у Татул на його честь) [[Талінський район|Талінського району]] області [[Арагацотн]] [[Вірменська РСР|Вірменської РСР]]. У [[1982]]  р. з відзнакою закінчив середню школу. Після закінчення служби в лавах [[Радянська Армія|Радянської Армії]] в [[1987]]  р. вступив до [[Єреванський державний університет|Єреванського державного університету]].

На четвертому курсі Єреванського державного університету Татул приєднався до Карабаського руху. У вересні [[1990]] року він попрямував у [[Нагірний Карабах]], де після вірменських погромів в [[Сумгаїт]]і в 1988  р. і [[Баку]] в 1990  р., обстановка продовжувала загострюватися і почастішали напади на вірменські села, сусідніх з територією [[НКАО]].

У селі [[Геташен]] (Ґеташен (Шаумян)|нині Чайкенд) Татул Крпеян займався громадською роботою, багато часу приділяв дітям, викладаючи історію Вірменії в середній школі села Геташен. Як пізніше згадував Г. Гюрджян: «Татул Крпеян, на мій погляд, був харизматичною особистістю. Весь Геташен обожнював його. Незважаючи на свою грізну бороду, це був добрий чоловік. Його десь і побоювалися за те, що він забороняв і думати про те, щоб залишити село, і любили &nbsp;— він був надією Геташена».<ref>http://www.karabah88.ru/conflict/kolso/03.html Операція «Кільце»</ref>

У 1991 році керівництво Азербайджанської РСР і СРСР в рамках [[:en: Operation Ring|операції «Кільце»]] почало здійснювати депортацію близько трьох з половиною тисяч вірмен-мешканців сіл Геташен і Мартунашен, які відмовлялися залишати рідні села.<ref name="rl">[http://www.memo.ru/hr/hotpoints/karabah/Getashen/chapter1.htm#_VPID_2 Хронологія конфлікту]</ref><ref name="rl5">[http://news.bbc.co.uk/hi/russian/in_depth/newsid_4665000/4665429.stm Главы из русского издания книги "«Черный сад"»]{{ref-ru}}</ref>

[[30 квітня]] [[1991]] року, щоб зупинити депортацію вірмен з Геташену, Татул Крпеян взяв у заручники полковника Машкова &nbsp;— командира Бакинського полку Внутрішніх Військ МВС СРСР, який почав депортацію вірменів з Геташена. Татул намагався почати переговори з метою уберегти життя геташенців.<ref name="rl1">[http://www.karabah88.ru/conflict/kolso/03.html Из воспоминаний Вардана Оганесяна]{{ref-ru}}</ref> Зі спогадів С. Талаляна: «Нас весь час попереджали: навіть один постріл вам дорого обійдеться, у той час як карателям надані всі права будь-яким шляхом захопити Геташен. Розуміючи це, Татул Крпеян пішов на єдино вірний крок: він стрибнув на танк Машкова з гранатою в руці і закричав: "У„У нас ваші солдати, ми всіх позабиваємо, якщо ви не підете. Навіщо сюди прийшли?"“ Полковник змушений був передати наказ військам зупинитися"». Зі спогадів Г. Гюрджяна: "Разом з Грачем, Татул вирішив рушити вперед, тримаючи Машкова під прицілом, щоб переконатися, що танки залишають село. Незважаючи на наказ не слідувати за ними, його заступник Артур Карапетян пішов слідом, щоб у разі чого захистити командира. Машков весь час передавав наказ не стріляти і не рухатися вперед. По дорозі вони натрапили на танки і ОМОН. І тут Машкову вдалося відкинутивідстрибнути в сторону, залишивши Татула беззахисним. У нього вистрілили відразу. Спробувавши врятувати Крпеяна, Грач та Артур теж були вбиті... Так загинув Татул — людина надзвичайно великого серця і мужності».<ref>http://www.karabah88.ru/conflict/kolso/03.html Карабах88</ref>

[[21 квітня]] [[2002]] &nbsp;р., на його день народження, на його Батьківщині в селі Арег відбулося відкриття пам'ятника йому і семи його соратникам.