Почаїв: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 40:
}}
'''Поча́їв''' — [[місто]] в [[Кременецький район|Кременецькому районі]] [[Тернопільська область|Тернопільської області]]. Відоме через [[Почаївська лавра|Почаївську Лавру]]. Розташоване 20
== Розташування ==
Знаходиться на перехресті [[Автошлях Т 2013|автошляхів]] {{Автошлях Р|26}} та {{Автошлях Т|2013}}.
== Походження назви ==
Рядок 52 ⟶ 53:
На території Почаєва знайдено крем'яні знаряддя праці доби [[неоліт]]у.
[[1442]] великий князь литовський Казимир IV Яґеллончик надав маєток Почаїв кременецькому війтові, [[1451]] передав слузі [[Васько Стрілець|Васькові Стрільцю]]; згодом Почаїв належав панам [[Бережецькі|Бережецьким]], на початку 16 ст. — заможному українському шляхетному роду [[Гостські|Гостських]] ([[Гойські|Гойських]]).
[[1597]] вдова луцького земського судді Я. Гойського Ганна з Козинських (А. Гойська) заснувала у маєтку православний чоловічний Успенський монастир і виділила йому 10 волок землі (бл. 200 га) та 6 сімей підданих, як і по сусідству зі селом Почаїв (нині с. [[Старий Почаїв]]) започаткували нове поселення. Це монастирське село, відоме згодом під назвами '''Монастирська Юридика, Фундушова Юридика, Почаївська Юридика, Юридика''', становить найдавнавнішу складову нинішнього міста Почаїв.
Рядок 72 ⟶ 73:
[[24 серпня]] [[1915]] Новий Почаїв, який після початку [[Перша світова війна|1-ї світової війни]] опинився в прифронтовій смузі, зайняли австро-угорські війська, влітку [[1916]] — російська армія. В лютому [[1918]] Новий Почаїв зайняли німецькі війська, у червні [[1919]] — більшовики, у серпні — [[1919]] — поляки, яких [[26 липня]] [[1920]] знову витіснили більшовики, [[8 вересня]] [[1920]] — польські війська.
На початку [[1930-ті|1930-х]] містечко Новий Почаїв поділений на 2 населених пункти — містечко Почаїв, де майже 2/3 населення — [[євреї]], і с. Новий Почаїв. Основне заняття — землеробство. [[1920]]
У вересні [[1939]] територія Почаєва зайняла [[Червона Армія]]. На початку [[1940]] містечко отримало статус [[смт]] і стало центром новоутворено [[Почаївський район|Почаївського району]]. Почала виходити районна газета «[[Почаївська правда]]». На основі майстерень, відібраних у Почаївської лаври, створений райпромкомбінат.
Рядок 98 ⟶ 99:
|-----
| [[українська мова|українська]]
|
| 97,83
|-----
| [[російська мова|російська]]
|
| 1,71
|-----
| [[Молдовська мова|молдовська]]
|
| 0,21
|-----
| [[Білоруська мова|білоруська]]
|
| 0,11
|-----
| [[Вірменська мова|вірменська]]
|
| 0,02
|-----
| [[Польська мова|польська]]
|
| 0,02
|-----
| [[Болгарська мова|болгарська]]
|
| 0,01
|+
Рядок 134 ⟶ 135:
[[14 листопада]] [[1597]] р. в присутності свідків [[Ганна Гойська]] з роду [[Козин (Радивилівіський район)|Козинських]] підписала в Почаєві лист про заснування при цьому храмі чоловічого монастиря, в якому, зокрема, писала, що, маючи у своєму маєтку при селі Почаїв кам'яну церкву Успіня Божої Матері й дбаючи про те, «иж бы уставичная хвала Божия была», вона надумала тут «монастырь збудовати», де мало бути 8 ченців і 2 дяки православної віри, і надала «для выживеня их» 10 волок (бл. 200 га) поля й шість сімей підданих. Кожного, хто наважиться порушити волю засновниці й завдати її дітищу якоїсь кривди, пані суддина позивала «на страшный справедливый и нелицимирный суд пред маестат Божи ку декретови его святому». 1649 р. поряд із Успенською церквою Федір і Єва Домашевські збудували ще один храм, який освятили в ім'я пресвятої Трійці.
У першій половині XVII
[[1675]] р. Почаївський монастир витримав облогу турецько-татарського війська. Ця подія лягла в основу відомого переказу про порятунок обителі Божою Матір'ю, що з'явилася над нею з небесним воїнством і завернула стріли нападників на них самих.
Рядок 140 ⟶ 141:
=== Василіяни, [[Микола Василь Потоцький]] ===
У 1712 р. монастир ввійшов у чин св. Василія Великого. Греко-католицький (уніатський) період історії обителі позначений інтенсивним будівництвом, у результаті якого на місці старих храмів з'явився новий
=== Лавра ===
{{Main|Почаївська лавра}}
Коли [[1795]] р. в результаті останнього поділу [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] Почаїв потрапив до [[Російська імперія|Російської імперії]], деякий час монастир залишався за василіянами. Тільки [[1831]] р., після польського повстання Тадеуша Костюшка (деякі монахи брали в ньому участь) царський уряд передав цю обитель Російській православній церкві.
При монастирі була друкарня
Найбільші випробування випали на долю монастиря в другій половині [[XX століття|ХХ ст]].
Рядок 168 ⟶ 169:
На міському кладовищі поховані 162 радянських воїни, які загинули при визволенні містечка. На кладовищі є 5 братських могил, в яких поховано радянських солдатів. На одній з братських могил встановлений пам'ятник у формі обеліска.
Є могила командира 1-го кавполку бригади Г. І. Котовського і М. П. Ульріха (
== Персоналії ==
Рядок 175 ⟶ 176:
* художники [[Бутковська Світлана Іванівна|Світлана Бутковська]], [[Лазарчук Іполит Андроникович|Іполит Лазарчук]], [[Хворостецький Іван Федорович|Іван Хворостецький]], [[Шатківський Олекса Якович|Олекса Шатківський]].
* [[Ґерус-Тарнавецька Іраїда-Ірена Сергіївна]]
* [[Свідерський Микола Олексійович]]
* [[Лящук Василь Кіндратович|Василь Лящук]]
* Карел Ірена (справжнє
=== Працювали ===
Рядок 184 ⟶ 185:
=== Перебували ===
* [[Тарас Шевченко]]
* [[Мстислав (Патріарх Київський)|Мстислав]]
== Примітки ==
|