Почаїв: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 40:
}}
 
'''Поча́їв''' — [[місто]] в [[Кременецький район|Кременецькому районі]] [[Тернопільська область|Тернопільської області]]. Відоме через [[Почаївська лавра|Почаївську Лавру]]. Розташоване 20  км на південний захід від районного центру [[Кременець|Кременця]] у північній частині Тернопільської області, на одній із височин [[Кременецькі гори|Кременецьких гір]]. Міській раді підпорядковане село [[Затишшя (Кременецький район)|Затишшя]]. Населення — 7842 осіб ([[2013]]).
 
== Розташування ==
Населення — 7842 осіб ([[2013]]).
Знаходиться на перехресті [[Автошлях Т 2013|автошляхів]] {{Автошлях Р|26}} та {{Автошлях Т|2013}}.
 
== Походження назви ==
Рядок 52 ⟶ 53:
На території Почаєва знайдено крем'яні знаряддя праці доби [[неоліт]]у.
 
[[1442]] великий князь литовський Казимир IV Яґеллончик надав маєток Почаїв кременецькому війтові, [[1451]] передав слузі [[Васько Стрілець|Васькові Стрільцю]]; згодом Почаїв належав панам [[Бережецькі|Бережецьким]], на початку 16 ст. — заможному українському шляхетному роду [[Гостські|Гостських]] ([[Гойські|Гойських]]).
 
[[1597]] вдова луцького земського судді Я. Гойського Ганна з Козинських (А. Гойська) заснувала у маєтку православний чоловічний Успенський монастир і виділила йому 10 волок землі (бл. 200 га) та 6 сімей підданих, як і по сусідству зі селом Почаїв (нині с. [[Старий Почаїв]]) започаткували нове поселення. Це монастирське село, відоме згодом під назвами '''Монастирська Юридика, Фундушова Юридика, Почаївська Юридика, Юридика''', становить найдавнавнішу складову нинішнього міста Почаїв.
Рядок 72 ⟶ 73:
[[24 серпня]] [[1915]] Новий Почаїв, який після початку [[Перша світова війна|1-ї світової війни]] опинився в прифронтовій смузі, зайняли австро-угорські війська, влітку [[1916]] — російська армія. В лютому [[1918]] Новий Почаїв зайняли німецькі війська, у червні [[1919]] — більшовики, у серпні — [[1919]] — поляки, яких [[26 липня]] [[1920]] знову витіснили більшовики, [[8 вересня]] [[1920]] — польські війська.
 
На початку [[1930-ті|1930-х]] містечко Новий Почаїв поділений на 2 населених пункти — містечко Почаїв, де майже 2/3 населення — [[євреї]], і с. Новий Почаїв. Основне заняття — землеробство. [[1920]][[1939]] містечко — центр [[Почаївська гміна|Почаївської ґміни]] Кременецького повіту, утворена в межах дореволюційної волості.
 
У вересні [[1939]] територія Почаєва зайняла [[Червона Армія]]. На початку [[1940]] містечко отримало статус [[смт]] і стало центром новоутворено [[Почаївський район|Почаївського району]]. Почала виходити районна газета «[[Почаївська правда]]». На основі майстерень, відібраних у Почаївської лаври, створений райпромкомбінат.
Рядок 98 ⟶ 99:
|-----
| [[українська мова|українська]]
|
| 97,83
|-----
| [[російська мова|російська]]
|
| 1,71
|-----
| [[Молдовська мова|молдовська]]
|
| 0,21
|-----
| [[Білоруська мова|білоруська]]
|
| 0,11
|-----
| [[Вірменська мова|вірменська]]
|
| 0,02
|-----
| [[Польська мова|польська]]
|
| 0,02
|-----
| [[Болгарська мова|болгарська]]
|
| 0,01
|+
Рядок 134 ⟶ 135:
[[14 листопада]] [[1597]] р. в присутності свідків [[Ганна Гойська]] з роду [[Козин (Радивилівіський район)|Козинських]] підписала в Почаєві лист про заснування при цьому храмі чоловічого монастиря, в якому, зокрема, писала, що, маючи у своєму маєтку при селі Почаїв кам'яну церкву Успіня Божої Матері й дбаючи про те, «иж бы уставичная хвала Божия была», вона надумала тут «монастырь збудовати», де мало бути 8 ченців і 2 дяки православної віри, і надала «для выживеня их» 10 волок (бл. 200 га) поля й шість сімей підданих. Кожного, хто наважиться порушити волю засновниці й завдати її дітищу якоїсь кривди, пані суддина позивала «на страшный справедливый и нелицимирный суд пред маестат Божи ку декретови его святому». 1649 р. поряд із Успенською церквою Федір і Єва Домашевські збудували ще один храм, який освятили в ім'я пресвятої Трійці.
 
У першій половині XVII  ст. монастир був помітним осередком релігійного й культурного життя Волині. 1618 р. відомий письменник і видавець [[Кирило Транквіліон-Ставровецький]] опублікував тут свою працю «Зерцало богословіи». Літературною діяльністю займався також багатолітній ігумен монастиря, нині один із найбільше шанованих на Волині святих  — Іов Желізо. Ченці навчали молодь грамоти. Як згадував потім один із шляхтичів, у дитинстві він ходив сюди до грека-бакаляра по науку.
 
[[1675]] р. Почаївський монастир витримав облогу турецько-татарського війська. Ця подія лягла в основу відомого переказу про порятунок обителі Божою Матір'ю, що з'явилася над нею з небесним воїнством і завернула стріли нападників на них самих.
Рядок 140 ⟶ 141:
=== Василіяни, [[Микола Василь Потоцький]] ===
 
У 1712 р. монастир ввійшов у чин св. Василія Великого. Греко-католицький (уніатський) період історії обителі позначений інтенсивним будівництвом, у результаті якого на місці старих храмів з'явився новий  — велетенський за розмірами монастирський комплекс, фундатором перебудови якого був магнат [[Микола Василь Потоцький]]. Василіяни активно займалися також видавничою діяльністю та освітою.
 
=== Лавра ===
{{Main|Почаївська лавра}}
Коли [[1795]] р. в результаті останнього поділу [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] Почаїв потрапив до [[Російська імперія|Російської імперії]], деякий час монастир залишався за василіянами. Тільки [[1831]] р., після польського повстання Тадеуша Костюшка (деякі монахи брали в ньому участь) царський уряд передав цю обитель Російській православній церкві.
 
При монастирі була друкарня  — важливий осередок церковного та світського книгодрукування, важливий культурний осередок України (також русифікації після передачі РПЦ). Багато з видань Почаївської друкарні посіли визначне місце в історії українського друкарства. У тій друкарні надруковано 148 книжок церковнослов'янською та українською мовами, 32 польською і 7 латинською, разом 187 книжок. З переходом під адміністрацію російської православної ієрархії Почаївська Лавра у 1832  р. стала кафедрою Волинського православного архієрея РПЦ, який у 1833  р. дістав титул архієпископа. Почаївська Лавра стала центром православ'я (РПЦ) на Волині. У XX  ст. тут друкувався «[[Почаївський листок]]».
 
Найбільші випробування випали на долю монастиря в другій половині [[XX століття|ХХ ст]].
Рядок 168 ⟶ 169:
На міському кладовищі поховані 162 радянських воїни, які загинули при визволенні містечка. На кладовищі є 5 братських могил, в яких поховано радянських солдатів. На одній з братських могил встановлений пам'ятник у формі обеліска.
 
Є могила командира 1-го кавполку бригади Г.&nbsp;І.&nbsp;Котовського і М.&nbsp;П.&nbsp;Ульріха (1897—19201897–1920&nbsp;рр.). М.&nbsp;П.&nbsp;Ульріх був смертельно поранений. З військовими почестями його поховано у Почаєві. На могилі встановлено пам'ятник у вигляді стели з мармуровою таблицею, на якій зображення лаврової гілки і напис<ref>Богдан Андрушків. «Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили», Тернопіль, «Підручники і посібники», 1998</ref>.
 
== Персоналії ==
Рядок 175 ⟶ 176:
 
* художники [[Бутковська Світлана Іванівна|Світлана Бутковська]], [[Лазарчук Іполит Андроникович|Іполит Лазарчук]], [[Хворостецький Іван Федорович|Іван Хворостецький]], [[Шатківський Олекса Якович|Олекса Шатківський]].
* [[Ґерус-Тарнавецька Іраїда-Ірена Сергіївна]] &nbsp;— український мовознавець, доктор славістики.
* [[Свідерський Микола Олексійович]]- член [[Українська Центральна Рада|Української Центральної Ради]].
* [[Лящук Василь Кіндратович|Василь Лящук]] -&nbsp;— поет
* Карел Ірена (справжнє &nbsp;— ''Кицюк Ірина Аполінаріївна'') &nbsp;— кіноактриса у Польщі<ref>''Р.Квач.'' Карел Ірена // {{ТЕС|4}}&nbsp;— С.&nbsp;269</ref>.
 
=== Працювали ===
Рядок 184 ⟶ 185:
 
=== Перебували ===
* [[Тарас Шевченко]] &nbsp;— [[1846]] &nbsp;р., за дорученням [[Київська археографічна комісія|Київської археографічної комісії]]
* [[Мстислав (Патріарх Київський)|Мстислав]] &nbsp;— Патріарх УАПЦ, вів переговори з митрополитом Української автономної церкви [[Олексій (Громадський)|Олексієм (Громадським)]] про об'єднання двох церков.
 
== Примітки ==