Радіоактивність: відмінності між версіями

Також, в даний час, крім [[Альфа-розпад|альфа-]], [[бета-розпад|бета-]] і [[гама-розпад|гама-розпадів]]ів, помічено розпади з емісією [[нейтрон]]а, [[протон]]а (а також двох протонів), [[кластерна радіоактивність]], [[спонтанний поділ]], [[електронний захват]], [[позитронний розпад]] (або β ⁺ -распад), а також [[подвійний бета-розпад]] (і його види) зазвичай вважаються різними типами бета-розпаду.

Розглянемо випадок розпаду [[нуклід]]у {{math|''A''}} в інший нуклід {{math|''B''}} через якийсь процес {{math|''A → B''}} (утворення інших частинок подібних до [[електронне нейтрино]] {{SubatomicParticle|Electron antineutrino}} і [[електрон]]ів e^- в [[Бетабета-розпад|бета-розпаді]]і, не значимо для нас). Розпад нестабільних ядер цілком випадковий і неможливо передбачити коли певний атом розпадеться.<ref name="not-predict">{{cite web|url=http://www.iem-inc.com/prhlfr.html|title=Decay and Half Life|accessdate= 2009-12-14}}</ref> Однак, розпад однаково ймовірний будь-коли. Отже, для певного радіоізотопа кількість розпадів {{math|&minus;d''N''}}, які очікуються впродовж маленького проміжку часу {{math|d''t''}} пропорційний до кількості наявних атомів {{math|''N''}}, що є<ref name=Patel>{{cite book|last=Patel|first=S.B.|title=Nuclear physics : an introduction|year=2000|publisher=New Age International|location=New Delhi|isbn=9788122401257|pages=62&ndash;72}}</ref>

[[Категорія:Статті, що повинні бути ув всіхусіх Вікіпедіях]]