Балада: відмінності між версіями

Баладою називають також музичний жанр, що розвинувся в епоху романтизму завдяки впливу літературної балади. Перші взірці романтичної вокальної балади зёявились в творчості австрійських та німецьких композиторів, зокрема — це балада «Лісовий цар» («Вільшаний король») Ф. Шуберта на вірші Й. Гете, пізніше — композиторів інших країн Європи — «Лорелея» Ф. Ліста на текст Г. Гейне, «Балада про Фульського короля» з опери «Фауст» Ш. Ґуно. Баладами інколи також називали оперні арії розповідного характеру (наприклад, Балада Томського з опери «Пікова дама» П. Чайковського). З середини XIX століття з'являються інструментальні балади — розгорнуті епічні інструментальні п'єси. Серед авторів фортепіанних балад — Ф. Шопен, Ф. Ліст. В українській музиці до жанру балади зверталися Т. Безуглий («Дві балади на теми козацьких похідних пісемь». 1856). [[Вілінський Микола Миколайович|М. Вілінський]] (1917-25), [[Станіслав Людкевич|С. Людкевич]] (обидві на нар. теми у формі варіац. циклів), [[Борис Лятошинський|Б. Лятошинський]] («Соната-балада», 1925, «Балада», 1929), та інші. В другій половині XX століття нове прочитання отримав жанр балади в рок-музиці — т.зв. [[рок-балада]]