Вілька (Підкарпатське воєводство): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Створена сторінка: {{НП |країна = Польща |статус = село |українська назва = Вілька |... |
Немає опису редагування |
||
Рядок 76:
|add3 =
}}
'''Вілька''' ({{lang-pl|}} Wilka, початкова назва Воля Климівська) – лемківське село [[Кроснянський повіт|Кроснянського повіту]] [[Підкарпатське воєводство|Підкарпатського воєводства]] [[Польща|Республіки Польща]]. Розташоване у північних межах [[Лемківщина|Лемківщини]] поміж містечками [[Риманів]] та [[Дукля]]. Разом з [[Балутянка|Балутянкою]]
== Історія села ==
Вілька уперше згадується у 1577 році. Входило воно до Дошнянської парафії як наймолодше (перша згадка про [[Дошно]] у 1389 році, а Балутянку – 1470). Спочатку складалось з кількох господарств. В основному було заселене з середини XVII століття, в більшості козаками й солтисами. Виходячи з того, що прізвища селян здебільшого закінчувалися на – ський, – цький, тут поселялися втікачі – дрібні розорені шляхтичі, шукаючи волі. Звідси і пояснення походження назви села Вільки.
В одній із своїх праць історик Денис Зубрицький ствердив, що під час облоги Львова військом [[Хмельницький Богдан|Богдана Хмельницького]], один з членів багатої родини львівських міщан Андрій Красовський відмовився виділити частку коштів на контрибуцію для викупу, вирушив зі Львова у Карпати і поселився у селі Вілька, де й одружився.
Згідно [[Йосифинська метрика|Йосифинської метрики]] 1775 року у селі Вілька нараховувалось 24 родини, а саме: Петровський Лешко і Андрій; Сухорський Яцко, Лешко та Іван; Одрехівський Антон, Лешко і Семен; Потоцький Андрій, Антон, Тимко і Петро; Красовський Фецько, Андрій і Василь; Долинський Петро та Іван; Яворський Петро та Іван; Рак Петро; Гарауза Іван; Іляш Іван, Фецько і Степан.
У цей час власницею села Вілька була поміщиця Катерина Скурська. Економічне становище селян було важким через нестачу землі для рільництва. Та й скромні земельні наділи, що їх обробляли селяни, не забезпечували потреб багатодітних родин. Великий голод пережили селяни у 1847-1890 роках. В результаті епідемії холери 1873-1874 рр. вимерла майже половина мешканців Вільки. Частина селян подалась в [[еміграція|еміграцію]].
Станом на 1945 рік у селі Вілька нараховувалось 36 господарств, а саме: Петрівський Олекса, Орисик Михайло (до Пштикані), Орисик (до Гаца), Орисик Іван і Кузьма (Гаца нова хата), Красівський Юрко (до Красулі), Кіт Федір, Одрехівський Петро (до Гані), Одрехівський Данько, Стецяк Гаврило (до Гаврили), Одрехівський Павло (до Дзендзелихи), Стецяк Кузьма (до Кузьми), Сухорський Петро (до старого війта), Потоцька Олена, Красівьский Василь (до Тевди), Рудавський Дмитро, Бердаль Гриць (до Микити), Бердаль Федько (до Микитового Феця), Сухорський Андрій (до Котового Андрія), Іляш Михайло (до Віськіного Михайла), Іляш Олекса (до Циркані), Барна Михайло, Іляш Семен (до Андраса), Іляш Іван (до Грицика), Бинч Марина, Бинч Гриць, Орисик Михайло (до Гринькового Михайла), Михайлишин Степан (до Гринькового Стефана), Рижий Антон (до Цапка), Лаврінович Микола (до Ксеньки), Пухонський Іван, Хомка Анна (до Гаравуза), Красівський Петро, Красівський Михайло, Красівський Семен, Красівський Гриць, Красівський Андрій (до війта).
У часі ДСВ село Вілька повторило долю інших лемківських сіл. Спочатку його тероризували [[Армія Крайова|польські підпільники]], далі почергово [[Третій Рейх|німецька]] та [[СРСР|радянська окупації]], які конфісковували майно, вивозили на примусові роботи, і врешті депортували з рідних земель.
Після [[Виселення українців з Польщі до УРСР|депортації]] на початку 1946 року в селі залишилось лише дві старші жінки – Ксенька і Бинчиха. До Ксеньки повернувся з Німеччини 23-річний онук. Марта Стецяк вийшла заміж за Казека Шуля, польськог опоходження. однієї ночі усі згадані особи були розстріляні. Також був розстріляний Андрій Гараус, який повернувся з примосових робіт з Німеччини.
У 1946 році село було остаточно зруйноване, хати розібрані. Вілька припинила своє існування.
== Різьбярство ==
== Видатні люди ==
* [[Орисик Андрій Михайлович]]
* [[Орисик Степан Михайлович]]
* [[Сухорський Онуфрій]]
* [[Сухорський Андрій Петрович]]
== Див. також ==
* [[Балутянка]]
* [[Різьбярство на Лемківщині]]
* [[Дошно]]
* [[Риманів]]
== Література ==
* Красовський І. Село Дошно – колиска мойого дитинства. – Львів: НВФ "Українські технології", 2006. – с.22-28
* Fastnacht A. Osadnictwo ziemi sanockiej w latach 1340–1650. — Wrocław, 1962. — 231 s.
* Bieszczady. Przewodnik dla prawdziwego turysty / W.Krukar, P.Swianiewicz, T.A.Olszanski, P.Lubonski . - Wyd. 13-e. — Pruszkow: Oficyna Wydawnicza "Rewasz", 2012. - s.350-351
[[Категорія:Лемківщина]]
[[Категорія:Підкарпатське воєводство]]
| |||