Астрономічний каталог: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Olvin (обговорення | внесок) |
Olvin (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
'''Астрономі́чний катало́г''' або '''катало́г зо́ряного не́ба''' — список астрономічних об'єктів, згрупованих за типом, морфологією, походженням, засобом виявлення або методом відкриття.
В [[астрономія|астрономії]] більшість об'єктів позначаються номерами, наданими їм у каталогах
== Історія каталогів ==
Рядок 7:
Каталог [[Гіппарх]]а — перший зоряний каталог, що згадується в історичних документах. Датується [[129 до н. е.|129 роком до нашої ери]]. Каталог не зберігся і вважається загубленим в ранньохристиянський період, імовірно, під час пожежі [[Александрійська бібліотека|Александрійської бібліотеки]]. До нього входили координати зірок 41 сузір'я.
=== Каталог
Впродовж більш ніж тисячі років стандартним зоряним каталогом в західному й арабському світі був каталог у «[[Альмагест]]і», опублікований у [[II століття|II столітті]] нашої ери. Каталог, створений [[Птолемей|Птолемеєм]], містив опис 1022 [[Зорі|зірок]], які було видно в [[Александрія|Александрії]].
Деякі дослідники вважають, що більшу частину зоряних координат Птолемей запозичив у Гіппарха <ref>Н. Н.САМУСЬ [http://heritage.sai.msu.ru/ucheb/Samus/1_2.html ПЕРЕМЕННЫЕ ЗВЕЗДЫ], 1.2. Краткий исторический очерк. История каталогов переменных звезд {{ref-ru}}</ref>.
Рядок 13:
=== Уранометрія ===
[[1603]] року німецький астроном [[Йоганн Байєр]] видав зоряний атлас «[[Уранометрія]]», в якому позначив зірки кожного сузір'я буквами [[Грецький алфавіт|грецького алфавіту]]. Зазвичай найяскравіша зірка позначалася як α ([[альфа (літера)|альфа]]), а інші було поділено на групи приблизно однакового блиску й вони позначалися послідовними буквами в напрямі від голови до ніг традиційного малюнка сузір'я. Оскільки в грецькому алфавіті лише 24 літери, то для деяких сузір'їв літер не вистачило — в такому разі застосовувалися або латинські літери, або грецькі з цифровими індексами. Так, наприклад, 6 зірочок, що утворюють малюнок щита [[Оріон (сузір'я)|Оріона]], позначаються як π<sup>1</sup> — π<sup>6</sup> Оріона.
Позначення Байєра
=== Каталог Флемстида ===
Вдосконалення методів спостережень зажадало нових підходів, і близько [[1712]] року англійський астроном [[Джон Флемстид]] почав просто нумерувати зірки в кожному сузір'ї із заходу на схід у порядку зростання їх [[пряме піднесення|прямого піднесення]]. Всього було пронумеровано 2682 зір, більше всього (140) припало на [[Телець (сузір'я)|сузір'я Тельця]]. До каталогу Флемстіда потрапили лише ті світила, які можна було спостерігати з Англії.
Коли [[1930]] року було встановлено й затверджено нові, сучасні межі сузір'їв, деякі зорі «змінили» своє сузір'я. Так, наприклад, зірка 30 [[Змія (сузір'я)|Змії]] тепер перебуває у [[Терези (сузір'я)|Терезах]], а 49 Змії — у [[Геркулес (сузір'я)|Геркулесові]]. Більше того, деякі зорі змінюють сузір'я за рахунок [[власний рух|власних рухів]]. Так, до початку 1990-х років вельми помітна зірка ρ [[Орел (сузір'я)|Орла]] опинилася в сузір'ї [[Дельфін (сузір'я)|Дельфіна]]. Ця зірка стала першою з
=== Боннський огляд ===
Рядок 30:
=== Каталог Генрі Дрейпера ===
{{main|Каталог Генрі Дрейпера}}
Містить [[спектральна класифікація зір|спектроскопічну]] інформацію щодо 225
Каталог підготовлено
Каталог вкриває все небо і містить зорі до 9-ї [[видима зоряна величина|зоряної величини]]. Пізніше було видано доповнення до нього ''Henry Draper Extension'' (''HDE''), яке містить дані щодо більш ніж 400 тис.
=== Загальний каталог Босса ===
{{Main|Загальний каталог Босса}}
Рядок 49:
=== Каталог Hipparcos ===
{{main|Каталог HIPPARCOS}}Астрометричний каталог, створений за результатами місії [[Hipparcos]] та виданий 1997 року. Містить координати близько 118 тис. зір, виміряні із надвисокою точністю (близько 1 mas, тобто 0,001 [[кутова секунда|кутової секунди]]), їх [[власний рух|власні рухи]] та [[видима зоряна величина|зоряні величини]] (у двох [[система UBV|фотометричних смугах]]). Наразі є найточнішим зоряним каталогом, який задовольняє більшість потреб [[астрометрія|астрометрії]]<ref>N. Zacharias, R. Gaume, B. Dorland, and S.E. Urban [http://ad.usno.navy.mil/star/star_cats_rec.html CATALOG INFORMATION AND RECOMMENDATIONS], U.S. Naval Observatory, 2004 November 07 {{ref-en}}</ref>.
=== SIMBAD ===▼
{{main|SIMBAD}}▼
База даних [[об'єкт далекого космосу|об'єктів далекого космосу]], переважно [[зорі|зір]]. Містить систематизовану інформацію майже про 4 мільйони об'єктів, зокрема, 11 мільйонів їх назв та індентифікаторів у багатьох поширених каталогах, астрометричні та фотометричні параметри, а також [[бібліографічне посилання|бібліографічні посилання]] на роботи, у яких ці дані було опубліковано. Підтримка бази здійснюється ''Страсбурзьким центром астрономічних даних''.▼
=== Каталог опорних зір ===
Рядок 68 ⟶ 64:
{{main|Новий загальний каталог}}{{main|Переглянутий Новий загальний каталог}}
Каталог складено у [[1880-ті|1880-х]] роках [[Джон Людвіг Еміль Дрейер|Джоном Людвігом Емілем Дрейером]] здебільшого з використанням спостережень [[Гершель Вільям|Вільяма]] та [[Джон Гершель|Джона Гершеля]], а потім послідовно розширено двома [[Індексний каталог|Індексними каталогами]]. Є одним з найбільших неспеціалізованих каталогів (містить всі [[об'єкт далекого космосу|об'єкти далекого космосу]], а не спеціалізується на окремих із них, наприклад, лише на [[галактика]]х). [[Переглянутий Новий загальний каталог|Переглянутий NGC]] залишається найпопулярнішим каталогом незоряних об'єктів серед аматорів астрономії.
<!--=== Каталоги галактик та скупчень галактик ===
-->
== Бази даних астрономічних об'єктів ==
▲=== SIMBAD ===
▲{{main|SIMBAD}}
▲База даних [[об'єкт далекого космосу|об'єктів далекого космосу]], переважно [[зорі|зір]]. Містить систематизовану інформацію майже про 4 мільйони об'єктів, зокрема, 11 мільйонів їх назв та індентифікаторів у багатьох поширених каталогах, астрометричні та фотометричні параметри, а також [[бібліографічне посилання|бібліографічні посилання]] на роботи, у яких ці дані було опубліковано. Підтримка бази здійснюється ''Страсбурзьким центром астрономічних даних''.
=== Центр малих планет ===
{{Main|Центр малих планет}}
{{section-stub}}
== Посилання ==
|