Олександр Олександрович Вишневецький: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 32:
== Життєпис ==
Походив з впливової родини [[Вишневецькі|Вишневецьких]]. Син [[Олександр Вишневецький|Олександра Вишневецького]], [[Річицьке староство|старости Річицького]], та Катерини Скорутянки ({{lang-pl|Katarzyna Skorucianka (†po 1568)}}<ref name="V">[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/wisniowieccy01.html#F3 Książęta Wisniowieccy (01)] {{ref-pl}}</ref>). Отримав здебільшого домашню освіту. На відміну від батька та інших родичів, не особливо цікавився політичними та військовими справами. Це в першу чергу було пов'язано із слабким здоров'ям. Князь Олександр (молодший) більш опікувався розширенням своїх володінь. Спочатку намагався збільшити свої маєтки на Волині — між річками Жираку та Буглівці. При цьому вступив у конфлікт за землю з шляхтичами [[Яловицькі|Єловицькими]]. До червня 1565 року на їхніх землях Олександр разом із братом [[Михайло Вишневецький (1529-1584)|Михайлом]] осадив 4 села — [[
Згодом Олександр Олександрович вирішив за краще розбудовувати землі сучасної Лівобережної України. Тоді тут мало було посель з огляду небезпеки з боку Московського царства та Кримського ханства. Тому Вишневецький легко домігся від короля [[Сигізмунд II Август|Сигізмунда II Августа]] прав на землі між ріками Удай та Сула (згодом отримував підтвердження на них від королів [[Генріх III (король Франції)|Генріха Валуа]] та [[Стефан Баторій|Стефана Баторія]]). За це Олександр Вишневецький підтримав дії короля щодо створення у 1569 році Речі Посполитої. Для підтвердження королівської прихильності Олександр Вишневецький у 1570 році отримав почесне звання королівського дворянина. Водночас бере на себе зобов'язання утримувати за власний рахунок 12 [[коругва|корогв]]. Разом із розбудовою нових земель, до яких додалися маєтки у [[Річицьке староство|Річицькому старостві]] та Гомельщині, Вишневецький займався охороною їх від нападів московських військ під час Ливонської війни. Крім того, неодноразово спустошував прикордонні московські землі. Але втілити усі свої плани Олександр не встиг — 3 квітня 1577 року помер на 34-му році життя. Похований у [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерські лаврі]].
| |||