Вікіпедія

Денніс Габор: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{НобелівськаПремія}}Сер '''Денніс Габор''' (Денеш Габор; [[5 червня]] [[1900]], [[Будапешт]] - [[9 лютого]] [[1979]]) — угорсько-англійський фізик, лауреат [[Нобелівська премія з фізики|Нобелівської премії]] з фізики «за винахід і розроблення голографічного методу» ([[1971]]).
== Біографія ==
 
== Життєпис ==
==Угорсько-англійський фізик Денніс (Денеш) Габор народився 5 червня 1900 р. в Будапешті.
Він бувБув старшим із трьох синів Адрієнни (Кальман) і Берталіна Габорів. Його матиМати до заміжжя була аристократкою, а батько, онук єврея-емігранта з Росії, – директором «Угорської генеральної вугільної компанії».==
Закінчивши місцеву школу, Габор продовжує навчання у середній державній школі М.Тольді, де вивчав мови, захоплювався математикою і природничими науками. Вже в ті роки в нього виявилися великі здібності до фізики. ▼
1918 р. Габор вступив до Будапештського технічного університету, обравши фах інженера-механіка.
1920 р. для завершення освіти Габор їде до Німеччини і вступає до Берлінського технічного університету, який закінчив 1924 р. із дипломом інженера, одночасно відвідуючи курс лекцій видатних учених М.Плінкета, В.Нернеста, М. фон Лаує і семінар А.Ейнштейна. ▼
 
▲ЗакінчившиЗакінчив місцеву школу, Габор продовжуєпродовжив навчання у середній державній школі М. Тольді, де вивчав мови, захоплювався математикою і природничими науками. Вже в ті роки в нього виявилисявиявив великі здібності до фізики.
1927 р. він одержав докторський ступінь з електротехніки і до 1933 р. працював у Берліні. ▼
З приходом 1933 р. Гітлера до влади Габор повертається до Угорщини, а 1934 р. емігрує до Англії і майже 14 років працює в науково-дослідницькій лабораторії Британської компанії Томсона-Х'юстона. 1946 р. Д.Габор одержав британське підданство. ▼
 
▲[[1918]] р. вступив до Будапештського технічного університету, обравши фах інженера-механіка. 1920 р. для завершення освіти Габор їдевиїхав до Німеччини і вступаєвступив до Берлінського технічного університету, який закінчив 1924 р. із дипломом інженера, одночасно відвідуючивідвідував курс лекцій видатних учених М. Плінкета, В. Нернеста, М. фон Лаує і семінар А. Ейнштейна.
1936 р. він одружився з Мадікорі Батлер, співробітницею лабораторії Томсона-Х’юстона. Від 1937 до 1948 р. він займався електронною оптикою і розпочинає роботу, що завершується створенням голографії. 1938 р. до нього в Англію приїхав брат Андре, а 1942 р. помирає батько; 1946 р. до них переїхала також матір. ▼
 
▲[[1927]] р. він одержав докторський ступінь з електротехніки і до 1933 р. працював у Берліні[[Берлін]]і.
1948 р. Д.Габор розробив теорію голографічного методу й опублікував свої статті. 1949 р. він покинув Британську компанію Томсона-Х'юстона і став адьюнкт-професором з електроніки в Імперському коледжі при Лондонському університеті, 1958 р. – професором прикладної електроніки. В ці ж роки Габор займається дослідженнями природи людського слуху і розробляє теорію [[Гранульний синтез звуку|гранульного синтезу]], використаного пізніше [[Яніс Ксенакіс|Ксенакісом]], а за ним і багатьма іншими композиторами<ref>Xenakis, Iannis (2001). Formalized Music: Thought and Mathematics in Composition. 9th (2nd ed.). Pendragon Pr.. pp. preface xiii. ISBN 1-57647-079-2.</ref>.▼
▲З приходомУ [[1933]] р., з приходом Гітлера до влади, Габор повертаєтьсяповернувся до Угорщини, ав 1934 р. емігруєемігрував до Англії і майже 14 років працюєпрацював в науково-дослідницькій лабораторії Британської компанії Томсона-Х'юстона. 1946 р. Д.Габор одержав британське підданство.
 
▲[[1936]] р. він одружився з Мадікорі Батлер, співробітницею лабораторії Томсона-Х’юстона. Від [[1937]] до [[1948]] р. він займався електронною оптикою і розпочинаєрозпочав роботу, що завершуєтьсяпризвела до створенням [[голографія|голографії]]. 1938 р. до нього в Англію приїхав брат Андре, а 1942 р. помирає батько; 1946 р. до них переїхала також матір.
У 1967 р., вийшовши у відставку, працює консультантом у лабораторії Сі-бі-Ес у Стамфорді (штат Коннектікут). ▼
 
В [[1938]] р. в Англію також переїхав брат Андре, в 1942 р. помер батько; в 1946 р. в Англію переїхала матір. В 1946 р. одержав британське підданство.
1971 р. Д.Габору було присуджено Нобелівську премію з фізики «за винахід і розроблення голографічного методу». Далі він читав лекції, продовжуючи наукові дослідження. 1974 р. переніс інсульт. 1977 р. був першим відвідувачем музею Голографії, відкритого у Нью-Йорку. ▼
 
▲[[1948]] р. Д.Габор розробив теорію голографічного методу й опублікував свої статті. 1949 р. він покинув Британську компанію Томсона-Х'юстона і став адьюнктад'юнкт-професором з електроніки в Імперському коледжі при Лондонському університеті, в 1958 р. – професором прикладної електроніки. В ці ж роки Габор займаєтьсязаймався дослідженнями природи людського слуху і розробляєрозробив теорію [[Гранульний синтез звуку|гранульного синтезу]], використаного пізніше [[Яніс Ксенакіс|Янісом Ксенакісом]], а за ним і багатьма іншими композиторами<ref>Xenakis, Iannis (2001). Formalized Music: Thought and Mathematics in Composition. 9th (2nd ed.). Pendragon Pr.. pp. preface xiii. ISBN 1-57647-079-2.</ref>.
Д.Габор був членом Лондонського Королівського товариства, почесним членом Угорської академії наук і кавалером Ордена Британської імперії, був нагороджений медаллю Томаса Юнга Лондонського фізичного товариства (1967), медаллю Румфорда Лондонського королівського товариства (1968), медаллю Альберта Майкельсона Франклінського інституту (1968), почесною медаллю Інституту інженерів електротехніки й електроніки (1970) і премією Хольвека Французького фізичного товариства (1971), був визнаний гідним почесних ступенів шести університетів різноманітних країн. ▼
 
▲У [[1967]] р., вийшовшивийшов у відставку, працюєпрацював консультантом у лабораторії [[CBS|Сі-бі-Ес]] у Стамфорді (штат [[Коннектікут]]).
Помер Д.Габор 9 лютого 1979 р.
 
== Нагороди ==
▲1971 р. Д.Габору було присудженоотримав Нобелівську премію з фізики «за винахід і розроблення голографічного методу». Далі він читав лекції, продовжуючи наукові дослідження. [[1974]] р. переніс [[інсульт]]. [[1977]] р. був першим відвідувачем музею Голографії, відкритого у [[Нью-ЙоркуЙорк]]у.
 
▲Д.Габор бувБув членом Лондонського Королівського товариства, почесним членом Угорської академії наук і кавалером Ордена Британської імперії, був нагороджений медаллю Томаса Юнга Лондонського фізичного товариства (1967), медаллю Румфорда Лондонського королівського товариства (1968), медаллю Альберта Майкельсона Франклінського інституту (1968), почесною медаллю Інституту інженерів електротехніки й електроніки (1970) і премією Хольвека Французького фізичного товариства ([[1971]]), був визнаний гідним почесних ступенів шести університетів різноманітних країн.
 
== Примітки ==
Рядок 35 ⟶ 38:
[[Категорія:Угорські фізики]]
[[Категорія:Британські фізики]]
[[Категорія:Командори ордена Британської імперії]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Денніс_Габор