Ніщинський Петро Іванович: відмінності між версіями

[[ЗображенняФайл:Nishchynsky.jpg|thumb|right]]

'''Петро́ Іва́нович Ніщи́нський''' (літ. псевд. Петро Байда; {{н}} 9(21).9.[[1832]]  — {{†}} 4(16).3.[[1896]])  — відомий український [[композитор]] і [[поет]]-[[перекладач]].

Народився у селі [[Неменка]] (тепер [[Іллінецький район|Іллінецького району]] [[Вінницька область|Вінницької області]]). Навчався у [[Київська духовна семінарія|Київській духовній семінарії]]. В [[1856]] закінчив [[Афінський університет]] (філософський і богословський ф-ти), пізніше  — здобув ступені магістра наук. Після повернення на батьківщину викладав [[російська мова|російську]] і [[грецька мова|грецьку]] мови у навчальних закладах [[Петербург]]а ([[1857]]-60), [[Одеса|Одеси]] (з [[1860]]), [[Ананьїв|Ананьєва]] (з [[1855]], тепер [[Одеська область]]), [[Бердянськ]]а ([[1888]]-90).

Збирав та здійснював обробку українських народних пісень («[[Байда]]», «[[Ой, гук, мати, гук]]»), писав музичні твори, організовував музичні колективи і керував ними. В [[1875]] Ніщинський створив музичну картину «Вечорниці», як вставну сцену до вистави [[Назар Стодоля (п'єса)|Назар Стодоля]] [[Тарас Григорович Шевченко|Т. Шевченка]] (вперше виконана в цьому ж році артистичним гуртком [[Кропивницький Марко Лукич|М. Кропивницького]] у [[Єлисаветград]]і). Широковідомим став чоловічий хор з «Вечорниць»  — «[[Закувала та сива зозуля]]». Ніщинський підтримував зв'язки з відомими українськими культурними і громадськими діячами [[Микола Лисенко|М. Лисенком]], [[Кропивницький Марко Лукич|М. Кропивницьким]], [[Карпенко-Карий Іван Карпович|І. Карпенком-Карим]], [[Саксаганський Панас Карпович|П. Саксаганським]], [[Желябов Андрій Іванович|А. Желябовим]] та ін. З 1880 жив у с. [[Ворошилівка|Ворошилівці]] (тепер [[Тиврівський район|Тиврівського району]] [[Вінницька область|Вінницької області]]).

Ніщинський перекладав на українську мову твори античних класиків («[[Антігона (Софокл)|Антігону]]» [[Софокл]]а, [[1883]]; «[[Одіссея|Одіссею]]» [[Гомер]]а, [[1889]], [[1892]]; 6 пісень з «[[Іліада|Іліади]]» [[Гомер]]а, [[1902]]-03), а також переклав на грецьку мову «[[Слово о полку Ігоревім|Слово о полку Ігоревім]]» ([[1881]]). Автор підручника з грецької граматики та розвідок про грецьку музику.

* ''Пархоменко Л.'' Петро Ніщинський.— К., 1989.