1290-ті: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 17:
Король Німеччини Рудольф I Габсбург помер 1291 року. Німецькі князі обрали його наступником Адольфа з Насау, віддавши йому перевагу над сином покійного короля Альбрехтом. 1298 року у Майнці рада князів скинула Адольфа й обрала Альбрехта. Війська двох королів зійшлися в битві під Гелльгаймом. Перемогу отримав Альбрехт Габсбург, а Адольф із Насау загинув.
Шотландські феодали звернулися до англійського короля Едуарда I з проханням розсудити суперечку про обрання нового короля. Едуард I віддав корону Джону Баліолу, отримавши від нього васальні зобов'язання. Однак, коли 1294 року розпочалася війна між Англією та Францією, Джон Баліол відмовився надати своєму сюзерену війська. Наслідком цього акту було вторгнення англійських військ у Шотландію. 1296 року війська Едуарда I Довгоногого захопили шотландське місто [[Бервік-апон-Твід|Бервік]] і вирізали його жителів. Того ж року англійці завдали важкої поразки шотландцям [[Битва під Данбаром (1296)|під Данбаром]]. [[Джон Баліол]] зрікся шотландської корони. Розпочалася війна за незалежність. [[11 вересня]] 1297 року в [[битва на Стерлінзькому мості| битві біля Стерлінга]] шотландці під керівництвом [[Вільям Воллес|Вільяма Воллеса]] «Хоробре серце» здобули знаменну перемогу.
[[1 серпня]] [[1291]] року три кантони [[Швіц (кантон)|Швіц]], [[Урі]] і [[Унтервальден]] підписали в Рютлі союзний договір «на вічні часи», щоб разом боротися із ворогами. Нове державне об'єднання стало прообразом [[Швейцарська Конфедерація|Швейцарської конфедерації]].
| |||