Евтрофікація: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
AHbot (обговорення | внесок) м виправлення включення вилученого файлу: Файл:Eutrophicated lake-2.jpg |
AHbot (обговорення | внесок) м виправлення включення вилученого файлу: Файл:Eutrophicated lake-1.jpg |
||
Рядок 9:
*2. Водорості та [[бактерії]], що сильно розмножилися у верхніх горизонтах водойми, мають набагато більшу сумарну поверхню тіла та [[біомаса|біомасу]], аніж нормальний рослинний комплекс при сталому рівні евтрофікації водойми. При цьому в нічні години [[фотосинтез]] в цих рослинах не йде, а процес дихання продовжується, що потребує затрат кисню. В результаті в передранішні години, особливо в теплі дні, [[кисень]] у верхніх горизонтах води опиняється майже вичерпаним, і спостерігається загибель організмів, що мешкають в приповерхневих водах, від нестачі кисню (так званий «літній [[замор]]»).
*3. Велика кількість відмерлих організмів з верхнів шарів водойми опускаються на дно, де проходить їхнє розкладення. Але, як вказано в п. 1, донна рослинність гине на ранніх стадіях евтрофікації, і виробництво кисню тут майже не відбувається. Якщо ж взяти до уваги, що [[біопродуктивність]] завдяки евтрофікації збільшується (див. п. 2), між виробництвом та споживанням кисню в придонних горизонтах спостерігається дисбаланс, кисень тут стрімко витрачається, і все це призводить до загибелі [[бентос|бентосних]] організмів, навіть не пов'язаних з придонною рослинністю. Аналогічне явище, що спостерігається у другій половині зими в замкнутих мілководних водоймах, відоме як «зимові [[замор]]и».
|