Вікіпедія:Чому авторське право — зло: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
мНемає опису редагування
Рядок 1:
{{есе}}
 
;Постановка проблеми
Концепція [[Авторське право|авторського права]], розроблена у законодавствах різних країн і [[foundation:Resolution:Licensing policy|нав'язана нам]] [[Фонд Вікімедіа|Фондом Вікімеда]] створює непереборну перешкоду для досягнення мети Вікіпедії в тому вигляді в якому визначив її засновник Джимбо Вейлз — створити світ, в якому кожній людині будуть доступні усі знання, накопичені людством<ref>Imagine a world in which every single person on the planet is given free access to the sum of all human knowledge. That's what we're doing.</ref>. Зверніть увагу на слово «всі» — це справді фантастична мета — удоступнити абсолютно всі здобуті людством знання.
 
Втім авторське право робить цю мету нездійсненою. Авторсьтке право у тій концепції, яка прийнята у Вікіпедії, поділяє увесь масив накопичених людством знань на дві несумісні категорії — знань «[[вільні ліцензії|вільних]]» (''free'') і знань «невільних». І якщо перші Вікіпедією акумулюються, то другі, згідно правил проекту — [[Вікіпедія:Авторське право|підпадають під заборону]]. Поділ знань на «вільні» і «невільні» насправді не має нічого спільного з їх природою. Знання можуть характеризуватися точністю та повнотою, проте їх правовий статус не впливає ані на тончість, ані на повноту. Зображення можуть бути кращої або гіршої технічної якості, але і тут правовий статус ніяк не вплине на якість. Врешті, якщо йдеться про художні твори, то і художня цінність, естетична краса чи емоційна переконливість також жодним чином не корелює з правовим статусом твору. Натомість для Вікіпедії такий поділ знань за правовим статусом стає ключовим. «Невільні» знання або невільні матеріали тут безжалісно нищаться, і відтак благородна мета Джимбо Вейлза — зробити доступними усі здобуті людтсовм знання стає недзійсненою — вікіпедисти взмозі викласти в проекті лише ті знання, які мають «вільний» з точки зору авторського права статус. А це далеко не всі знання, а лише невеличка їх частина.
 
;Розв'язання
Звичайно ж виникає питання — а що ж робити? Чи можемо ми якщо не усунути перешкоду, то хоча би мінімізувати її згубний вплив?
 
Імовірно, так. По-перше, як свідчить практика, деякі вікіпедисти, проявляючи особливе рвіння у фанатичній боротьбі за чисоту авторських прав інколи унеможливлюють розміщення навіть тих матеріалів, які могли би бути розміщені. Так, в деяких мовних версіях дійшли до того, що заборонили «добропорядні» зображення, хоча в резолюції фонду вони дозволені, чим і користуютьсякористується, зокрема, найбільша — англомонва Вікіпедія. У ВікісховищеВікісховищі можна знайти численні випадки, коли особливо прискіпливі користувачі пропонують вилучити те чи інше зображення, але згодом з'ясовується, що його таки можна лишати. По-друге, деякі «невільні» матеріали можуть бути переведені до категорії «вільних», якщо відповідну згоду даси його «правовласник», або відповідна норма зявиться у законодавстві відповідної країни.
 
Тому зусилля вікіпедистів повинні бути направлені двовекторно. Перше, що повинен робити досвідчений вікіпедист (а тим більше — адміністратор проекту) — це відстоювати ті матеріали, які не є порушеннями авторських прав. Зокрема, примножувати шаблони «добропорядних використань», допомагати у виборі вірного шаблону менш досвідченим вікіпедистам, або навіть самостійно їх додавати, якщо питання виглядає достатньо очевидним. ЗокремаТакож, не допускати [[ВП:НДА|доведення до абсурду]]. Наприклад, абсурдом є вважати «невільними» і, відтак, забороненими — точні наукові формулювання, що не допускають перефразувань, або різного роду тривіальну інформацію, таку, як наприклад, переліки об'єктів чи послужний список якоїсь особи. Звичайно адвокатська справа дуже складна і знищити завжди легше ніж звести, але мета варта наших зусиль.
 
Другий вектор стосується скоріше активістів громадських організацій, зокрема [[Фонд Вікімедіа#Регіональні відділення|відділень Фонду Вікімедіа]], і полягає у впровадженні змін до законодавств країн, які максимально розширювали би поле вільних матеріалів. Наприклад це стосується сумнозвісної «[[Свобода панорами|свободи панорами]]», через яку у Вікісховищі не можна завантажити навіть [[:Commons:Deletion requests/Files in Category:Verkhovna Rada|будівлю нашої Верховної Ради]], не кажучи вже про пам'ятники Шевченку і Бандері. Можна йти і іншим шляхом — просити дозвіл на використання матеріалів у їх правовласників. Щоправда, правовласника по-перше не завжди можливо знайти, а по-друге тут на шляху постануть внутрішні бюрократи — [[Вікіпедія:Дозволи|відправлення листа до OTRS]] ще зовсім не означає, що посадова особа, що його отримає, оперативне надаси дозвіл і посприяє тому, щоб він був належним чином і у належномі місці був вклеєний.
 
І найголовніше — не слід дозволяти собі купуватися на підміну понять. Вікіпедію читають не тому, що її матеріали мають вільний статус, а тому, що її матеріали несуть корисну інформацію. Коли студент пише курсову або дипломну, викладач готується до лекції, журналіст пише статтю або вчений пише монографію — ніхто з них не переймається правовим статусом матеріалів, які використовує для підготовки своїй роботи. Навіть більше того — у випадку науковця в галузі новітніх технологій чи новітньої культури такі матеріали на 99% будуть невільними. Тому і мета Вікіпедії полягає саме у максимально можливому розширенні бази знань, а не в очищенні від «підозрілих» з точки зору доктрини авторських прав, матеріалів. Тільки через максимальне розширення бази знань Вікіпедія завойовуватиме все більше й більше вдячних читачів.
 
== Примітки ==