Михайло Копистенський: відмінності між версіями

 

== Біографічні відомості ==

 

Завдяки королівській номінації став у 1591 році перемишльський [[єпископ]]. Згідно звичаю православної церкви, який допускав до посади єпископа монахів-василіян, прийняв постриг та ім'я Михаїл. Як радник єпархії відзначився збільшенням майна церкви, яке частково повернув від шляхти. Мав тісні стосунки з Г.Балабаном. Під його впливом спочатку підтримував унію з РКЦ, потім став ревним противником. 27 березня 1594 брав участь на зїзді в Сокалі, де під впливом луцького єпископа Кирила Терлецького було прийнято постанову про унію з РКЦ. Разом з Г.Балабаном мав суперечки з ЛЬвіським ставропігійним братством. 5-м поставив підпис під документом про унію з РКЦ, прийнятим на з'їзді єпископів у Бересті 12 червня 1595 року. Під впливом князя Костянтина Василя Острозького 1 липня 1595 року разорм з Г. Балабаном відкликали свої підписи, що не означало виступ проти унії, бо очікували результатів перемовин К.Терлецького та І.Потія з королем. Після видання королем документу про незалежність унійного духовенства від від світської влади 2 серпня 1595 року, може, під впливом К.Терлецького, підписав разом з Г.Балабаном, Д.Збіруйським в Луцьку 27 серпня 1595 документ про дотримання єдності церкви. Згадка про анафему стосовно мирян, які витручаються до справ церкви, викликає припущення, що головною причиною вагань був його з Г.Балабаном конфлікт з Львіським ставропігійним братством.