Стефан Драгутин: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м Перенесено 1 інтервікі-посилань до Вікіданих (d:Q290786) |
|||
Рядок 4:
== Життєпис ==
Стефан Драгутин був сином [[Стефан Урош I|короля Стефана Уроша]] та Олени Анжуйської. В Сербії він був очільником проугорської партії. До того ж він був пов'язаний родинними зв'язками з королями Угорщини. У 1276 році його батько
У своїй політиці новий король став підтримувати Угорщину в її діях на Балканах, а також став супротивником відновленої Візантійської імперії. Проте під час полювання у 1282 році він зламав ногу, що суттєво позначилося на його здоров'ї. Тому під тиском знаті передав королівську владу своєму братові [[Стефан Урош II Милутин|Стефану Милутину]].
Рядок 10:
[[Файл:Kingdom of syrmia according to stanoje stanojevic.png|міні|ліворуч|220пкс|Королівство Срем за часів Стефана Драгутіна]] Водночас у 1284 році Стефан Драгутин отримав від своїх угорських союзників землі довколо Срема, Белграда, територію Мачви та північно-східної Боснії. Пізніше до своїх земель він приєднав Браничево та Кучево. Таким чином, Драгутин став першим сербським володарем із столицею у Белграді.
Він став палким римо-католиком і провадив у своєму королівстві дуже сильну антибогомільську політику. Стефан Драгутин закликав до Боснії францисканців. Відтоді вони відігравали дуже важливу роль у політичному та культурному житті цієї країни.
У 10-х роках XIV ст. між Стефаном Драгутином, королем Срема, та Стефаном Милутином, королем Сербії, спалахнув збройний конфлікт, який вдалося погасити сербському духівництву. Незабаром після цього Драгутин помер у 1316 році ченцем у [[монастир]]і.
| |||