Братство самостійників: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування |
|||
Рядок 11:
== Члени організації ==
Ініціатором створення Братства Самостійників і його головою був [[Валентин Отамановський]], який згодом став активним учасником визвольних змагань і був засуджений [[Більшовики|більшовиками]], як член [[Спілка визволення України|СВУ]] на 10 років тюрми, а згодом зліквідований ними під час ув'язнення. Визначними членами організації були: [[Микола Міхновський]], [[Микола Лизогуб]] (загинув у бою під Крутами), [[Михайло Павленко]], [[Ф. Летушко]], [[Петро Федорченко]] (загинули у збройній боротьбі з [[Більшовики|більшовиками]]); [[Андрій Казка]], [[Віктор Коновал]], [[Нуся Коновалівна]], [[Грицько Устименко]], [[П. Діденко]], [[Олександр Калюжний]], Іван Тимощук, Литвицький (розстріляні [[Більшовики|більшовиками]] за революційну антибільшовицьку діяльність), письменник [[Еллан-Блакитний Василь|Василь Еланський-Блакитний]] (помер в 1925 природною смертю, не розкритий [[Більшовики|більшовиками]]), [[Лоський Костянтин Володимирович|Кость Лоський]], [[Шелухін Сергій|Сергій Шелухин]] та [[Хомик Артим Якович|Артем Хомик]] (померли на еміграції).
== Діяльність ==
Відомо також, що Братство самостійників активно проводило пропагандистську роботу у багатьох містах України і зокрема у таких містах як [[Київ]], [[Одеса]], [[Чернігів]], [[Житомир]] та ін. У 1916 р. братством було засновано видавництво «[[Вернигора (видавництво)|Вернигора]]», метою якого, за словами В. Отамановського, було пропагування ідеї орієнтації української літератури на [[Західна Європа|Західну Європу.]] Одним із перших творів виданих «Вернигорою» стала повість В. Отаманівського під псевдонімом Золотополець «Син України», в якій автором підкреслювався державницький характер боротьби Богдана Хмельницького, порушення Москвою статей Переяславської угоди й переможний бій під Конотопом проти військ Московського царства. Чимало творів світової класики видавництвом було перекладено українською мовою і видано друком («Казки Шахразади» та ін.).
Видавнича і політична діяльність Братства значно активізувалася під час революційних подій і добу національно-визвольних змагань. Члени організації стояли на позиціях про необхідність створення регулярної української армії, через що особливу увагу приділялося агітації серед юнкерських військових шкіл. Ними проводилася широка революційна робота серед молодіжних військових організацій і формацій Одеського Військового округу. Самостійниками контролювалася Одеська військова рада. В квітні 1917 р. заходами самостійників було засновано молодіжне військове формування «Одеська Січ». За ініціативою братчиків студентів Г. Ковтуненка і А. Пищаленка у Звенігородському повіті вперше у Київській губернії було створено організацію Вільного козацтва.
Свою політичну роботу братство проводило через «[[Юнацька спілка|Юнацькі спілки]]» — легальні об'єднання студентської, гімназійної та робітничої молоді. «Юнацькі спілки» навесні 1917 р. поширювали свою діяльність у тилових резервних частинах, дислокованих на території Лівобережної України. У м. Києві заходами самостійницьких молодіжних організацій було утворено штаб української міліції та розпочато формування першої кінної сотні.
Рядок 23 ⟶ 24:
== Література ==
* Р.Млиновецький — Нариси з історії українських визвольних змагань
== Див. також ==
Рядок 34 ⟶ 35:
[[Категорія:Український національно-визвольний рух]]
[[Категорія:Історія Києва]]
[[Категорія:Таємні організації]]
[[Категорія:Засновані 1912]]
| |||