Львівська земля: відмінності між версіями

Найдавніші державні структури слов’янських племен на території Львівської землі почали зароджуватись у VI ст. за доби легендарних братів [[Рус, Лях і Чех|Руса, Ляха, Чеха]]. Припускають, що у [[Стільсько|Стільсько]] неподалік міста [[Миколаїв (місто, Львівська область)|Миколаєва]] знаходився у VIII - IX ст. один з племінних центрів [[Білі хорвати|Білих хорватів]]. Не менш значним слов’янським поселенням цього ж періоду було [[Пліснесько|Пліснесько]] неподалік [[Броди|Бродів]] - [[Олесько|Олеська]]. До середини IX ст. ці землі увійшли до [[Великоморавія|Великоморавської держави]], що розпалась після розгрому її війська 907 мадярськими племенами у битві біля [[Братислава|Братислави]]. Того ж 907 року [[Хорвати|хорвати]] брали участь у поході князя [[Олег Віщий|Олега]] на [[Константинополь|Константинополь]], можливо, шукаючи у нього захисту від агресивних кочових племен. Після розгрому мадярів 955 на ріці Лех німецьким військом [[Імператор|імператора]] [[Оттон I Великий|Оттона І]] чеський князь Болеслав І Жорстокий приєднав [[Моравія|моравські землі]]. За правління його сина Болеслава ІІ Побожного Краківською землею лише у 986/89 роках заволодів польський князь [[Мешко I|Мєшко І]], то ж малоймовірно, що князь [[Володимир Святославич|Володимир І Великий]] у поході 981 зайняв землі [[Ляхи|ляхів]], адже [[Нестор-літописець|Нестор літописець]] писав, що у похід 992 він ходив проти хорватів. Можливо, ознакою примирення князя з місцевою аристократією були два шлюби князя (980-1015) з двома чешками, чиї імена невідомі. Також «Чеська хроніка» подавала 1086 східні кордони Празької [[Дієцезія|дієцезії]] по рікам [[Західний Буг|Буг]] і [[Стир|Стир]].

Із заходу Звенигородське князівство межувало з Перемишльським по лінії ріки [[Верещиця (річка)|Верещиці]], на півночі з [[Белзьке князівство|Белзьким]], на сході з Теребовельським, але брак документальних згадок не дозволяє точно визначити межі князівств, тому вірогідно вони збігалися з теренами пізнішої Львівської землі. Через Звенигород пролягали шляхи на Перемишль, Галич, [[Волинь|Волинь]], [[Київ|Київ]]. З міст князівства збереглись окремі згадки про [[Гологори (село)|Голі Гори (Гологори]]), вперше згадані 1144 року, під якими 1097 відбулась битва галицьких князів з волинськими і звідки походив боярин Клим’ята (1231). При поході князя [[Михайло Всеволодович|Михайла Всеволодовича]] 1232 було згадано Підгорай, а у XIV ст. існувала Підгорайська волость (можливо, городище біля [[Зарудці|с. Зарудці Жовківського Львівської обл.]]), поряд знаходився Щекотів, згаданий 1242 (можливо, городище біля [[Глинськ (Жовківський район)|с. Глинське]]). У місті [[Щирець (смт)|Щирець]] 1126 пробували замиритись брати князі Володимирко з Ростиславом.

[[Львів|Львів]] був вперше згаданий 1256, а через три роки на вимогу татар його укріплення розкидали разом з найбільшими містами Галицько-Волинського князівства. На той час місто перейняло функції територіального центру від розміщеного поряд Звенигорода. До кінця ХІІІ ст. Львів став головним містом володінь князя [[Лев Данилович|Лева І]], а з 2-й половини XIV ст. місто отримало статус столиці королівства Русі, захопленого володарями [[Королівство Польське|Корони польського королівства]] і [[Королівство Угорське (1000 — 1918)|Корони св. Стефана]]. До кінця XIV ст. склалась патова ситуація, коли титулярними володарями Руського королівства були угорські королі, що затвердив [[Папа Римський|Папа Римський]] наприкінці XIV ст., а дійсними володарями були королі Польщі. Оскільки володарі Корони не мали права на ці землі, а володарі Корони св. Стефана не мали сил і можливостей для повернення земель через просування турків, то питання приналежності земель королівства Русі декілька разів відкладалось до з’їзду баронів обох країн. У [[Грюнвальдська битва|битві під Грюнвальдом]] 1410 полк Львівської землі виступив під штандартом, синьо-жовті барви якого (як і штандарту Перемишльської землі) лягли в основу національного прапора. Зрештою 1434 королівство Русі було анексоване Короною і зведене до [[Руське воєводство|Руського воєводства]]. Проти анексії не виступила руська шляхта, отримавши напередодні зрівняння своїх прав з польською. У Руському воєводстві було визначено межі п’яти земель, де Львівська земля складалась з двох [[Повіт|повітів]] – львівськогоЛьвівського і жидачівськогоЖидачівського. Львівська земля на заході межувала з ПеремишльськоюПеремиською, на сході - з Галицькою, на півночі - із землями Белзькою і Буською [[Белзьке воєводство|Белзького воєводства]], на півдні доходила до [[Карпати|Карпат]]. У Львові знаходилось староство гродове, відбувались земські Сеймики, а за доби І Речі Посполитої збирався Трибунал Провінції [[Малопольща|Малопольської]] на рівних правах з [[Люблінський трибунал|Люблінським Трибуналом]], виносячи рішення для воєводств Руського, Белзького, [[Волинське воєводство (Річ Посполита)|Волинського]], [[Подільське воєводство|Подільського]], [[Брацлавське воєводство|Брацлавського]], [[Чернігівське воєводство|Чернігівського]], [[Київське воєводство|Київського]]. У [[Жидачів|Жидачеві]] знаходились уряди гродового староства. Збір шляхти, посполитого рушення, військ землі проводився під [[Глиняни|Глинянами]] на заклик львівського старости. Шляхта повітів обирала по 6 депутатів на [[Сеймик|Сеймики]] воєводства, [[Коронний Трибунал|Трибунал Коронний]] і Трибунал Скарбовий. Шляхта Львівської землі збиралась на генеральний Сеймик воєводства у [[Судова Вишня|Судовій Вишні]] разом з шляхтою Перемишльської і Саноцької земель. Львівська земля разом з Руським воєводством була ліквідована після першого поділу Речі Посполитої і створення 1772 [[Габсбурги|Габсбургами]] у своїй [[Австрія|державі]] коронної землі [[Королівство Галичини та Володимирії|Королівства Галичини і Володимирії]], поділеної на округи. Варто зазначити, що ще з 1526 майбутній імператор [[Фердинанд I (імператор Священної Римської імперії)|Фердинанд І Габсбург]] носив титул короля ...короля… Німеччини, Угорщини,...… Галичини, Володимирії ... (King of Germany, Hungary, Bohemia, Dalmatia, Croatia, Slavonia, Rama, Serbia, '''Galicia, Lodomeria''', Cumania, Bulgaria). Терени Львівської землі знаходились у округах Львівському, Жовківському, Бережанському, Золочівському, Стрийському, Станіславівському.

* [[Бережани|Бережани]] (1530)

* [[Берездівці|Берездівці]] (1526)

* [[Бібрка|Бібрка]] (королівщина, 1469)

* [[Білий Камінь (Золочівський район)|Білий Камінь]] (1682)

* [[Броди|Броди]] (1584)

* [[Вижняни|Вижняни]] (1400)

* [[Дроговиж|Дроговиж]] (центр староства з 1465)

* [[Глиняни|Глиняни]] (королівщина, 1397)

* [[Гологори (село)|Гологори]] (1469)

* [[Городок (Львівська область)|Городок]] (королівщина, центр староства, 1389)

* [[Дунаїв (Перемишлянський район)|Дунаїв]] (1424)

* [[Жовква|Жовква]] (1603)

* [[Золочів (місто)|Золочів]] (XV ст., 1523)

* [[Кам'янка-Бузька|Камянка-Буська]] (Струмилова) (королівщина, центр староства, 1448)

* [[Комарно|Комарно]] (1473)

* [[Костеїв|Костеїв]] (1397

* [[Куликів (смт)|Куликів]] (1469)

* [[Лешнів|Лешнів]] (1627)

* [[Великий Любінь|Любінь Великий]] (королівщина, поч. XV ст., 1624)

* [[Магерів|Магерів]] (1591)

* [[Маркопіль|Маркопіль]] (1650-і рр.)

* [[Миколаїв (місто, Львівська область)|Миколаїв]] (1570)

* [[Мостиська|Мостиська]] (королівщина, центр староства, 1404)

* [[Олесько|Олесько]] (1441)

* [[Перемишляни|Перемишляни]] (1620)

* [[Підкамінь|Підкамінь]] (1464, 1569)

* [[Погорільці (Золочівський район)|Погорільці]] (1569)

* [[Поморяни|Поморяни]] (1456)

* [[Потелич|Потелич]] (XV ст., 1523)

* [[Розділ|Розділ]](1571)

* [[Сасів|Сасів]] (1615)

* [[Свірж (Перемишлянський район)|Свірж]] (кінець XVI ст.)

* [[Стрий|Стрий]] (1431)

* [[Тадані|Тадані]] (1563)

* [[Щирець (смт)|Щирець (смт)]] (королівщина, повітовий центр, 1397)

* [[Яворів|Яворів]] (королівщина, кінець XV ст., 1569)

* [[Івано-Франкове|Янів]] (1611)

* [[Вибранівка|Вибранівка]] (до 1631)

* [[Жидачів|Жидачів]] (1393)

* [[Журавно|Журавно]] (до 1445, 1563)

* [[Нові Стрілища|Нові Стрілища]] (1417)

* [[Долина (місто)|Долина]](королівщина, 1525)

* [[Сихів]] (1525)

* [[Соколівка (Жидачівський район)|Соколівка]] (1558)

* [[Ходорів|Ходорів]] (1436)

* ''[[Крип’якевич Іван Петрович|І.П.Крип’якевич]]''. Галицько-Волинське князівство. — Київ: Наукова думка, 1984.

* ''О. Мацюк.'' [[Замки і фортеці Західної України (книга)|Замки і фортеці Західної України]],.— Львів, 2005

* ''Г. П. Петришин.'' Карта Ф. фон Міга (1779-1782 рр.), як джерело містознавства Галичини,.— Львів, 2006

* ''В. Пшик.'' [[Укріплені міста, замки, оборонні двори та інкастельовані сакральні споруди Львівщини XIII — XVIII ст.]],— Львів, 2008

* Lustracja województwa ruskiego, podolskiego i bełskiego, 1564-1565.— Warszawa, (I) 2001,.— ss. 289.