Каштелян: відмінності між версіями

'''Каштеля́н''' ({{lang-pl|kasztelan}}) або '''кастеля́н''' (від {{lang-la|castellanus}}) — у [[королівство Польське (1385—1569)|Королівстві Польському (1385—1569)]], [[Річ Посполита|Речі Посполитій]] службова особа, яку призначав [[король]] або [[князь]] для управління «гродом» ([[Замок (споруда)|замком]]) та навколишньою місцевістю.

Каштелянові належала військова, поліцейська влада, яка в [[XIII століття|XIII ст.]] перейшла до королівських [[староство|старост]]. Мав право брати участь у королівській раді ([[сенат]]і). У випадку скликання [[посполите рушення|посполитого рушення]] каштелян командував шляхтою свого повіту[[повіт]]у під час воєнного походу. Каштелян призначався також на загарбаних Королівством Польським, Річчю Посполитою українських землях.

Серед світських сенаторів каштеляни вагомістю поступались місцем воєводам. З українських земель серед 31 важливішого каштеляна (кріслового) були: [[Київ|київський]] (10), [[Львів|львівський]] (12), [[Волинь|волинський]] (13), [[Поділля|кам'янецький]] (14), [[Белз|белзькийбелз]]ький (18), підляський (23), [[Берестя|берестейський ]](25), [[Брацлав|брацлавськийбрацлав]]ський (29). За ними йшло 49 менш значних сенаторів дражкових, що сиділи під стінами на лавах: [[Чернігів|чернігівськийчернігів]]ський (2), [[Перемишль|перемишльський]] (15), [[Галич|галицький]] (16), [[Сянок|сяноцький]] (17), [[Холм|холмськийхолм]]ський (18).

Ця посадаПосада існувала до поділу Речі Посполитої наприкінці [[XVIII ст.]]. Надалі це був почесний [[титул|титул]].

* ''Гайдай Л.'' Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000.

* [http://history.franko.lviv.ua/dovidnyk.htm Довідник з історії України.За ред. І.Підкови та Р.Шуста.-— К.: Генеза, 1993.]