Сталагміт: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Addbot (обговорення | внесок) |
Немає опису редагування |
||
Рядок 2:
'''Сталагміти''' — назва походить від грецького Сталагма («Σταλαγμίτης» — «крапання») — мінеральне утворення у вигляді стовпів, паль, пірамід, яке підіймається з підлоги печер або інших порожнин.
Сталагміти – натічні мінерали й мінеральні аґреґати (найчастіше вапнякові, рідше ґіпсові, соляні), які утворюються в печерах внаслідок того, що мінералізована вода стікає й капає. Ростуть у вигляді стовпчиків і бурульок знизу вгору назустріч сталактитам і нерідко зливаються з ними, утворюючи сталагнат. Найбільшим у світі вважається сталаґміт з печери Лас Вільяс (Куба). Його висота – 63 м. У Європі найбільший сталаґміт – 35,6 м (печера Бузго, Словаччина).
==Утворення==
Виникають в результаті осідання [[кальцит]]у після випарювання крапель [[Вода|води]].
Відповідна формація, на стелі печери або порожнини, має назву [[Сталактити|сталактит]], вони «ростуть» разом, зустрічаються у середині, формуючи, таким чином колону.
Сталагміти можуть утворюватись на цементній підлозі, однак в природних умовах вони створюються швидше.
| |||