|
Поддерживал политику Кирилла Разумовского.
В 1779 переселился на Урал(поселение не известно).Уже в 1780 году в свои 96 умер.
== Родинні зв'язки ==
За час свого життя на Лівобережжі Новицький встиг породичатися кревно, своячництвом чи обрядово майже з усіма представниками найвищої козацької старшини, у тому числі й з гетьманом Іваном Мазепою. Старший син Григорій був одружений на Христині [[Герцики|Герцик]], доньці [[Полтавський полк|полтавського полковника]] і рідній сестрі дружини [[Пилип Орлик|Пилипа Орлика]]; Іван Ілліч — на Анастасії Журахівській, доньці [[Ніжинський полк|ніжинського полковника]]; Яків Ілліч — на Анастасії Дмитрашко-Райчі, доньці [[Переяславський полк Війська Запорозького|переяславського полковника]]; донька Марія була дружиною Михайла Забіли, представника одної з найвпливовіших в Гетьманщині родин; а інша Ганна — пішла за племінника І. Мазепи [[Трощинський Степан Васильович|Степана Трощинського]]. Ілля Федорович був кумом майже всіх полковників та [[Генеральна старшина|генеральних старшин]].
Сина Новицького — Григорія — за участь у виступі Мазепи [[Петро І]] вислав у Березов, де той і помер. Перебуваючи в [[Сибір]]у, Григорій — людина освічена написав книгу «Краткое описание о народе остяцком». Молодший син — Іван — дістав титул [[Бунчуковий товариш|бунчукового товариша]], був [[Прилуцький полк|прилуцьким полковником-комісаром]]. Онук — Петро Іванович Новицький — служив канцеляристом у [[Генеральна військова канцелярія|Генеральній військовій канцелярії]], в 1745 р. одержав звання бунчукового товариша, а в 1776 р.— «малороссийского полковника». Мав Ілля Федорович й інших дітей. Численні нащадки його іще в кінці XIX ст. жили на [[Полтавщина|Полтавщині]]. З часів Іллі Федоровича Новицькі мали [[Шляхта|шляхетне]] звання і відповідний [[Герб|герб]].
=== Епілог ===
Ілля Новицький був типовим представником [[Козацька старшина|козацької старшини]] і, як син свого часу і класу, прагнув до розширення своїх маєтностей, збільшення власності. За час служби йому таки вдалося зібрати добрі статки і стати одним з найбільших [[Дідич|дідичів]] Лівобережжя, що засвідчують згадки про численні маєтності, грунти, млини, промисли, що належали Іллі Федоровичу, а також скарги селян і міщан на утиски з боку його слуг. Так, Новицький володів містечком [[Снятин]], селами Щьоки, [[Литвяки]], Окоп, [[Кліщинці]], Нехаївка, Ісаєчі, Гробище та Хорошки.
Як політичний і військовий діяч він відіграв прогресивну роль у боротьбі з агресією [[Османська імперія|Туреччини]] та [[Кримське ханство|Криму]], у зміцненні кордонів України.
== Примітки ==
|
