Вікіпедія

Карл Шварцшильд: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 8:
| місце народження = [[Франкфурт-на-Майні]]
| дата смерті = {{ДС|11|5|1916}}
| місце смерті =
| резиденція =
| громадянство = {{GER}}
| національність = [[єврей]]
| галузь = [[астрофізика]]
| заклад = [[Геттінгенський університет]]<br/>[[Берлінський університет]],
| Alma Mater = [[Мюнхенський університет]]<br/>[[Страсбурзький університет]]
| Посада = <!-- {{ інша суспільно значуща посада}} -->
| відомий завдяки = основоположник астрофізики
| звання = [[професор]]
| ступінь =
| керівник = [[Гуґо фон Зелігер]]
| учні =
| Батько =
| Мати =
Рядок 30:
{{!}}}
{{{!}} style="background: transparent"
{{!}} {{шаблон_нагороди}} {{!!}} {{шаблон_нагороди}}
{{!}}-
{{!}} {{шаблон_нагороди}} {{!!}} {{шаблон_нагороди}}
{{!}}} -->
| автограф =
| примітки =
| особиста_сторінка =
}}'''Карл Шварцшильд''' ({{lang-de|Karl Schwarzschild}}; {{ДН|9|10|1873}} -&nbsp;— {{ДС|11|5|1916}}) &nbsp;— німецький [[фізик]] та [[астроном]], член [[Берлінська академія наук|Берлінської АН]] (1912). Батько астрофізика[[астрофізик]]а [[Мартин Шварцшильд|Мартина Шварцшильда]].
 
== Наукова біографія ==
Народився у [[Франкфурт-на-Майні|Франкфурті-на-Майні]]. Освіту здобув у [[Страсбурзький університет|Страсбурзькому]] і [[Мюнхенський університет|Мюнхенському університетах]]. Працював у [[Віденська обсерваторія|Віденській]] (1896-18991896–1899) і [[Мюнхенська обсерваторія|Мюнхенській]] (1899-19001899–1900) обсерваторіях. У 1901-1909 1901–1909&nbsp;— [[професор]] [[Геттінгенський університет|Геттінгенського університету]], в 1909-1916 -1909–1916&nbsp;— директор [[Потсдамська астрофізична обсерваторія|Потсдамської астрофізичної обсерваторії]], з 1912 -&nbsp;— професор [[Берлінський університет|Берлінського університету]].
 
Шварцшильд є одним з основоположників теоретичної [[астрофізика|астрофізики]], ним виконані фундаментальні піонерські дослідження з теорії [[зоряна атмосфера|зоряних атмосфер]] і теорії внутрішньої будови [[зоря|зірок]]; не менш важливі його роботи в галузі практичної астрофізики, зоряної динаміки, а також з [[теорія відносності|теорії відносності]]. В період перебування в Геттінгенському університеті заклав основи точної фотографічної [[фотометрія|фотометрії]] &nbsp;— розробив ряд методів і пристосувань, що дозволяло робити точні оцінки блиску зірок за фотографіями, емпірично встановив закон, що зв'язує почорніння на фотопластинці з часом експозиції (закон Шварцшильда). У 1910-19121910–1912 склав точний каталог фотографічних зоряних величин 3500 зірок («Геттінгенська актинометрія»), який у поєднанні з візуальними фотометричними каталогами послужив основою для найважливіших зоряно-статистичних робіт з оцінки температур зірок і відстаней до них. Вперше встановив нуль-пункт шкали фотографічних зоряних величин, пов'язав цю шкалу з візуальною. У 1907 запропонував закон еліпсоїдального розподілу швидкостей зірок у [[Чумацький Шлях|Галактиці]] для пояснення їхніх спостережуваних систематичних рухів. Теорія Шварцшильда, що стала альтернативою теорії двох потоків Я. &nbsp;К. &nbsp;Каптейна, отримала підтвердження в рамках теорії обертання Галактики. У 1910-19121910–1912 сформулював загальні [[інтегральне рівняння|інтегральні рівняння]] зоряної статистики, що зв'язують абсолютні і видимі характеристики зірок з просторовою щільністю зірок; дав загальне повне рішення цих рівнянь. У 1906 ввів концепцію променистої рівноваги зоряної атмосфери, згідно з якою перенесення енергії в атмосфері здійснюється в основному випромінюванням, при цьому конвективний перенос зневажливо малий. Створив математичну теорію променистої рівноваги і розробив відповідну модель будови зоряної атмосфери. Ряд важливих результатів отримано Шварцшильдом і при вирішенні окремих астрофізичних питань. Так, наприклад, в 1899 він виявив, що зміни блиску [[цефеїда|цефеїд]] супроводжуються змінами ефективної температури, в 1911 пояснив розподіл яскравості в хвості [[комета Галлея|комети Галлея]] 1910 механізмом флуоресцентного світіння молекул в хвостах комет. Вперше отримав (1916) точне рішення рівнянь Ейнштейна, що виражають узагальнений закон всесвітнього тяжіння для статичного сферично симетричного випадку. Розглянув рух частинок і світла в сильному полі тяжіння. Знайшов вираз для критичного, так званого гравітаційного, радіуса тіла (шварцшільдовський радіус).
 
== Публікації ==
Рядок 48:
;Теорія відносності
* ''[[s:de:Über das Gravitationsfeld eines Massenpunktes nach der Einsteinschen Theorie|Über das Gravitationsfeld eines Massenpunktes nach der Einstein’schen Theorie.]]'' Reimer, Berlin 1916, S. 189 ff. (Sitzungsberichte der Königlich-Preussischen Akademie der Wissenschaften; 1916)
* ''Über das Gravitationsfeld einer Kugel aus inkompressibler Flüssigkeit.'' Reimer, Berlin 1916, S. 424-434424–434 (Sitzungsberichte der Königlich-Preussischen Akademie der Wissenschaften; 1916)
 
;Інші роботи
Рядок 54:
* ''Untersuchungen zur geometrischen Optik II. Theorie der Spiegelteleskope'', 1906, [http://www-gdz.sub.uni-goettingen.de/cgi-bin/digbib.cgi?PPN251726223_0004 Abhandlungen der Gesellschaft der Wissenschaften in Göttingen, Band 4], Nummero 2, S. 1-28
* ''Untersuchungen zur geometrischen Optik III. Über die astrophotographischen Objektive'', 1906, [http://www-gdz.sub.uni-goettingen.de/cgi-bin/digbib.cgi?PPN251726223_0004 Abhandlungen der Gesellschaft der Wissenschaften in Göttingen, Band 4], Nummero 3, S. 1-54
* ''[http://dz-srv1.sub.uni-goettingen.de/contentserver/contentserver?command=docconvert&docid=D58230 Über Differenzformeln zur Durchrechnung optischer Systeme]'', [http://www-gdz.sub.uni-goettingen.de/cgi-bin/digbib.cgi?PPN252457811_1907 1907, Nachrichten von der Gesellschaft der Wissenschaften zu Göttingen], S. 551-570551–570
* ''Aktinometrie der Sterne der B. D. bis zur Größe 7.5 in der Zone 0° bis +20° Deklination. Teil A. Unter Mitwirkung von Br. Meyermann, A. Kohlschütter und O. Birck'', 1910, [http://www-gdz.sub.uni-goettingen.de/cgi-bin/digbib.cgi?PPN251726223_0006 Abhandlungen der Gesellschaft der Wissenschaften in Göttingen, Band 6], Numero 6, S. 1-117
* ''[http://dz-srv1.sub.uni-goettingen.de/contentserver/contentserver?command=docconvert&docid=D58114 Über das Gleichgewicht der Sonnenatmosphäre]'', [http://www-gdz.sub.uni-goettingen.de/cgi-bin/digbib.cgi?PPN252457811_1906 1906, Nachrichten von der Gesellschaft der Wissenschaften zu Göttingen], S. 41-53
* ''[http://dz-srv1.sub.uni-goettingen.de/contentserver/contentserver?command=docconvert&docid=D36450 Die Beugung und Polarisation des Lichts durch einen Spalt. I.]'', 1902, Mathematische Annalen, [http://www-gdz.sub.uni-goettingen.de/cgi-bin/digbib.cgi?PPN235181684_0055 Band 55], S. 177-247177–247
* ''[http://dz-srv1.sub.uni-goettingen.de/contentserver/contentserver?command=docconvert&docid=D57298 Zur Elektrodynamik. I. Zwei Formen des Princips der Action in der Elektronentheorie]'', [http://www-gdz.sub.uni-goettingen.de/cgi-bin/digbib.cgi?PPN252457811_1903 1903, Nachrichten von der Gesellschaft der Wissenschaften zu Göttingen], S. 126-131126–131
* ''[http://dz-srv1.sub.uni-goettingen.de/contentserver/contentserver?command=docconvert&docid=D57299 Zur Elektrodynamik. II. Die elementare elektrodynamische Kraft]'', [http://www-gdz.sub.uni-goettingen.de/cgi-bin/digbib.cgi?PPN252457811_1903 1903, Nachrichten von der Gesellschaft der Wissenschaften zu Göttingen], S. 132-141132–141
* ''[http://dz-srv1.sub.uni-goettingen.de/contentserver/contentserver?command=docconvert&docid=D57299 Zur Elektrodynamik. III. Ueber die Bewegung des Elektrons]'', [http://www-gdz.sub.uni-goettingen.de/cgi-bin/digbib.cgi?PPN252457811_1903 1903, Nachrichten von der Gesellschaft der Wissenschaften zu Göttingen], S. 245-278245–278
* ''[http://dz-srv1.sub.uni-goettingen.de/contentserver/contentserver?command=docconvert&docid=D58241 Ueber die Eigenbewegungen der Fixsterne]'', [http://www-gdz.sub.uni-goettingen.de/cgi-bin/digbib.cgi?PPN252457811_1907 1907, Nachrichten von der Gesellschaft der Wissenschaften zu Göttingen], S. 614-632614–632
* ''[http://dz-srv1.sub.uni-goettingen.de/contentserver/contentserver?command=docconvert&docid=D62941 Ueber die Bestimmung von Vertex und Apex nach der Ellipsoidhypothese aus einer geringeren Anzahl beobachteter Eigenbewegungen]'', [http://www-gdz.sub.uni-goettingen.de/cgi-bin/digbib.cgi?PPN252457811_1908 1908, Nachrichten von der Gesellschaft der Wissenschaften zu Göttingen], S. 191-200191–200
* K. Schwarzschild, E. Kron: ''[http://dz-srv1.sub.uni-goettingen.de/contentserver/contentserver?command=docconvert&docid=D63058 Ueber die Helligkeitsverteilung im Schweif des Halley´schen Kometen]'', [http://www-gdz.sub.uni-goettingen.de/cgi-bin/digbib.cgi?PPN252457811_1911 1911, Nachrichten von der Gesellschaft der Wissenschaften zu Göttingen], S. 197-208197–208
* ''[http://dz-srv1.sub.uni-goettingen.de/contentserver/contentserver?command=docconvert&docid=D244900 Die naturwissenschaftlichen Ergebnisse und Ziele der neueren Mechanik.]'', 1904, [http://www-gdz.sub.uni-goettingen.de/cgi-bin/digbib.cgi?PPN37721857X_0013 Jahresbericht der Deutschen Mathematiker-Vereinigung, Band 13], S. 145-156145–156
* ''[http://dz-srv1.sub.uni-goettingen.de/contentserver/contentserver?command=docconvert&docid=D244507 Über die astronomische Ausbildung der Lehramtskandidaten.]'', 1907, [http://www-gdz.sub.uni-goettingen.de/cgi-bin/digbib.cgi?PPN37721857X_0016 Jahresbericht der Deutschen Mathematiker-Vereinigung, Band 16], S. 519-522519–522
 
;Англійські переклади
Рядок 74:
== Відзнаки і пам'ять ==
На честь Карла Шварцшильда були названі
* у 1960 році [[Обсерваторія Карла Шварцшильда|обсерваторія]] у місті [[Таутенбург|Таутенбурзі]] в 10 &nbsp;км від [[Єна (місто)|Єни]]; в обсерваторії міститься найбільший у [[Німеччина|Німеччині]] телескоп),
* відкритий у 1916 [[астероїд]] [[837 Шварцшильда]],
* кратер на Місяці,
Рядок 82:
 
== Джерела ==
* {{Астрономи|http://www.astronet.ru/db/msg/1220085|Шварцшильд Карл}}
 
{{DEFAULTSORT:Шварцшильд, Карл}}
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Карл_Шварцшильд