Ян Замойський (коронний гетьман): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 30:
| діти = [[Замойський Томаш|Томаш]]
| рід = [[Замойські]]
| родичі = [[Миколай-Кшиштоф Радзивілл (Чорний)]] (тесть), [[Миколай Бучацький-Творовський]] ([[свояк]])
| батько = [[Станіслав Замойський]]
| матір = [[Гербурти|Анна Гербурт]]
| нагороди =
| примітки =
Рядок 43:
== Біографія ==
[[Кальвінізм]], що робив у той час великі успіхи серед шляхти, знайшов собі прихильника в особі батька Яна — белзького старости, [[каштелян]]а холмського Станіслава Замойського, що виховав свого сина також за законами цієї гілки християнства. [[1560]] року [[Станіслав Замойський]] відправив сина за кордон для закінчення освіти. Побувавши в [[Париж]]і, [[Страсбург|Страсбурзі]], віддався в [[Падуя|Падуї]] старанному вивченню латинської мови, юриспруденції. Результатом його занять був твір «[[De Senatu Romano]]». Цілком ймовірно, під час перебування в Італії в його релігійних переконаннях почав відбуватися переворот, що незабаром привів його до переходу в [[католицизм]]. Повернувшись на батьківщину, він поступив працювати секретарем у королівську канцелярію
Замойський почав відігравати помітну роль на з'їздах і сеймах під час міжкоролів'я [[1572]] р. Після обрання на польський престол короля [[Генріх III (король Франції)|Генріха III Валуа]] в числі послів до нього був відправлений і Замойський, що був у той час старостою белзьким. Йому вдалося здобути прихильність Генріха, що подарувало йому багате [[Книшинське староство]]. Під час другого міжцарів'я Замойський став на чолі партії пястовців, тобто бажаючих бачити у ролі короля поляка. Перехід його в ряди прихильників обрання [[Стефан Баторій|Стефана Баторія]] пояснюється тим, що польська корона віддавалася останньому під умовою одруження із сестрою покійного короля [[Сигізмунд II Август|Сиґізмунда II Авґуста]] — [[Анна Ягеллонка|Анною]], єдиною на той час представницею колишнього польського королівського дому.
Рядок 55:
<br/>На військовому поприщі йому вдалося зробити Польщі ряд великих послуг: два походи його в Молдавію (у [[1595]] і [[1600]] р.) призвели до зміцнення впливу Речі Посполитої у цій країні. У 1601 і 1602 р. брав участь у кампанії проти повсталих воєвод із блискучим успіхом.
Чимало старань доклав для розвитку наук, активно допомагав Баторію в запрошенні в Польщу відомих європейських учених. З багатьма вченими й письменниками перебував у добрих стосунках, любив оточувати себе ними, чинив їм заступництво. У [[1580]] р. на місці свого рідного гнізда Скокувки (Скоківки) Ян Замойський заснував м. [[Замостя (Польща)|Замостя]] (польською ''Замосць''). [[1594]] р.: улаштував там [[Замойська академія|академію]] за зразком італійських університетів; перебудував [[Красниставський замок]]. Процвітати академія не могла (не мала належних засобів існування). Католицька реакція, що охопила Польщу в період правління Стефана Баторія, знайшла в особі Яна Замойського сильну опору. Ввів єзуїтів у свій будинок, друга дружина — Христина з Радзивіллів — перейшла із
Посади: королівський секретар з 1566 р., підканцлер коронний з 1576 р., великий канцлер коронний з 1578 р., великий гетьман коронний з 1581 р., краківський генеральний староста у 1580–1585 рр., староста белзький, мальборзький, книшинський, дерптський, межиріцький, кшешовський.<ref>[http://www.genealogy.euweb.cz/poland/zamoyski1.html#J1 Zamoyski family] {{ref-pl}}, {{ref-en}}</ref>
Рядок 78:
[[Категорія:Шляхта-кальвіністи]]
[[Категорія:Уродженці Люблінського воєводства]]
[[Категорія:Персоналії:Шаргород]]
[[Категорія:Померли в Замості]]
| |||