Вікіпедія

Людовик III Анжуйський: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 3:
|ім'я = Людовик III Анжуйский
|оригінал імені = {{lang-fr|Louis III d'Anjou}}
|зображення =
|опис зображення
|ширина =
 
<!--ІНФОРМАЦІЯ про титул-->
|посада = [[Список графів та герцогів Анжуйськіх|Герцог Анжуйский]]
|посада2 = [[Список графів та маркізів Провансу|Граф Провансу]]
|під ім'ям_1 =
|під ім'ям_2 = Людовик IV
|прапор = Blason duche fr Anjou (moderne).svg
 
Рядок 31:
 
<!--ОСОБИСТІ ДАНІ-->
|віросповідання =
|дата народження = 25.9.1403
|місце народження =
|дата смерті = 12.11.1434
|місце смерті = {{МС|Козенца}}, [[Калабрія]]
|похований = <!--місце поховання-->
|похована = <!--місце поховання &nbsp;— для жінок-->
|рід = [[Анжуйська гілка будинку Валуа|
Анжуйский будинок династії Валуа]]
|ім'я при народженні =
|батько = [[Людовик II Анжуйський]]
|мать = [[Іоланда Арагонська]]
|чоловік =
|дружина = Маргарита Савойська (1410 — 14791410–1479)
|діти =
}}
 
[[Файл:CastleofTarasconNW02.jpg|thumb|250px|[[Замок Тараскон]], збудований за Людовіка III]]
 
'''Людовик III Анжуйский''' ({{ДН|25|9|1403}} &nbsp;— {{ДС|12|11|1434}}) &nbsp;— старший син [[Людовик II Анжуйський|Людовика II]] і [[Іоланда Арагонська|Іоланди Арагонською]]. Після смерті батька у 1417 успадкував [[Анжу (область)|Анжу]], [[Прованс]] та претензії на корону Неаполя.
 
У 1420 був визнаний папою [[Мартин V|Мартіном V]] (папи були верховними суверенами Неаполя) спадкоємцем бездітної неаполітанської королеви [[Джованна II|Джованни II]] і зібрав у Римі велику армію для завоювання Неаполя. Перелякана Джованна II поспішно усиновила та визнала спадкоємцем [[Альфонс V (король Арагона)|Альфонса V]], короля Арагона та Сицилії. Людовик III був змушений відступити.
 
Але незабаром Джованна II, стривожена тим, що Альфонс V вже веде себе в Неаполі як король, скористалася від'їздом Альфонса в Іспанію та скасувала усиновлення.
 
Настав зоряний час Анжуйськіх герцогів. У 1423 Джованна II усиновила тепер Людовика III, проголосила його своїм спадкоємцем та герцогом Калабрійським. У наступні роки Людовик III і Джованна вели боротьбу з арагонцями, які періодично поверталися.
 
Людовик III помер у 1434, не залишивши дітей. Королева Джованна II, яка пережила його на рік, визнала спадкоємцем [[Рене Добрий|Рене Доброго]] &nbsp;— брата Людовика III.
 
{{rq|sources|infobox}}
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Людовик_III_Анжуйський