Ташань: відмінності між версіями

Після Рум'янцева Ташань належала його сину Сергію Петровичу Рум'янцеву. А далі Ташань стала власністю князя Миколи Павловича Голіцина, сина канцлера Російської імперії.

 

 

В селі Ташань в [[1930]] році було 368 дворів і проживало 2202 мешканці. Того ж року в селі був організований колгосп імені Комінтерну, при цьому розкуркулено 3 заможні селянські сім'ї. За обидва голодоморні роки вціліли всі записи у книгах реєстрації актів про смерть по сільській раді, що дає змогу назвати убитих голодом поіменно. Це 358 чоловік, 309 людей комуністи убили у [[1933]] році. Загальна кількість жертв - 900 чол. Пояснюється така велика розбіжність тим, що сільська рада фіксувала далеко не кожну смерть у селі. Дехто стверджує, що це робилося свідомо на виконання вказівок вищестоящої влади. Убитих голодом ховали на сільському кладовищі<ref>[http://www.memory.gov.ua/data/upload/publication/main/ua/1090/19.pdf Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-33 років]</ref>.