Кнуд VI (король Данії): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 33:
У внутрішній політиці новий король спирався на єпископа Абсалона, який став відповідати за справи всередині країни. На початку правління було придушено велике селянське повстання в Сконе. Спокій на півдні Ютландії та у Шлезвігу забезпечувалося завдяки братові [[Вальдемар II|Вальдемару]].
 
Сам Кнуд VI зайнявся зовнішньої політикою. Спочатку він відмовився підтверджувати васальну присягу імператорові [[Фрідріх I Барбаросса|Фрідріху I Барбароссі]]. У 1182 році приєднав до своїх володінь [[Галланд (ландскап)|Галланд]]. Вступив у союз з [[Генріх Лев|Генріхом Левом Вельфом]], герцогом Саксонії та Баварії (ще у 1177 році пошлюбив його доньку). До [[1185]] року захопив балтійське узбережжя Священної Римської імперії. Останнім підкорив Богуслава I Померанського. На честь цього Кнуд узяв титул король венедів. Пізніше він зумів відбити напад Бернхарда Асканія, нового герцога Саксонії. У 1189 році розбив Вартислава Гріффіна, каштеляна Штеттіна.
 
У [[1196]]–[[1197]] роках король здійснив успішнихуспішний [[хрестовий похід проти естів|походівпохід проти естів]], повернувшись до Данії з великою здобичю. У [[1199]]–[[1201]] роках було придушено повстання на чолі із графом Адольфом III Гольштейнським. У 1201 році король надав помогу єпископу Альбрехту I фон Аппельдерну проти балтійського племені [[Ліви|лівів]].
 
Король Кнуд VI помер 12 листопада 1202 року, не залишивши спадкоємців.