Аварський каганат: відмінності між версіями

Перетворивши залишки аварів у своїх васалів і поставивши на чолі їх похрещеного кагана, франки надали їм, в межах [[Східна марка|Східної марки]], частину області, з центром близько Саварії (нині м. [[Сомбатхей]], що належить зараз [[Угорщина|Угорщині]]). Незабаром сюди стали проникати [[хорутани]]. Їх натиск був настільки інтенсивним, що в [[811]] р. [[франки]] виявилися змушеними виступити на захист аварів. Останній раз як окреме плем'я, що знаходилося у васальній залежності від франків, авари згадуються в джерелах, датованих [[822]] р. Через шість років, у ході адміністративних реформ Франкської держави, вони були перетворені в королівських підданих.

 

Широко відомий вислів [[Повість врем'яних літ|руського літопису]]&nbsp;— «Погибоша акі обри (Обре)»<ref>Керрер, Микола . «Погибоша акі обре…»&nbsp;— газета «Історія», №&nbsp;19'2001</ref>; так говорять про що-небудь загибле, безслідно зникле. Сенс цієї приказки&nbsp;— караюча рука Господа в змозі віддати належне і таким, здавалося б,&nbsp;— непереможним, гордовитим і насолоджуючихся своєю безкарністю людям як авари: {{цитата|Биша бо обре тілом велиці, а умом горди, і [[Бог]] потреби я, і помроша всі, і не остася ні єдин обрин. І є притча в Русі і до сього дні: ''погибоша акі Обре'' , їх же несть племені, ні наследка <ref>[[Повість врем'яних літ]]</ref>}}