Фотоефект: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 2:
[[Файл:Photoelectric_effect.png|thumb|right|275px|Ілюстрація вибивання фотоелектронів із металевої пластини.]]
 
Фотоефект'''Фотоефе́кт''' -— явище «вибивання» [[світло]]м [[електрон]]ів із [[метал]]ів. Це повне або часткове вивільнення електронів від зв'язків з ядрами атомів речовини внаслідок дії на неї електромагнітного проміння (світла, рентгенівського чи гамма-промінняпроменів). Розрізняють: ''зовнішній фотоефект'' – вибивання електронів під дією світла (фотоелектронна емісія), [[гамма-випромінювання]] тощо; ''внутрішній фотоефект'' – збільшення електропровідності напівпровідників або діелектриків під дією світла ([[фотопровідність]]); вентильний фотоефект – збудження світлом [[Електрорушійна сила|електрорушійної сили]] на межі між металом і напівпровідником або між різнорідними напівпровідниками (р-n перехід).
'''Фотоефе́кт''' — явище «вибивання» [[світло]]м [[електрон]]ів із [[метал]]ів.
 
Фотоефект - повне або часткове вивільнення електронів від зв'язків з ядрами атомів речовини внаслідок дії на неї електромагнітного проміння (світла, рентгенівського чи гамма-проміння). Розрізняють: ''зовнішній фотоефект'' – вибивання електронів під дією світла (фотоелектронна емісія), [[гамма-випромінювання]] тощо; ''внутрішній фотоефект'' – збільшення електропровідності напівпровідників або діелектриків під дією світла ([[фотопровідність]]); вентильний фотоефект – збудження світлом [[Електрорушійна сила|електрорушійної сили]] на межі між металом і напівпровідником або між різнорідними напівпровідниками (р-n перехід).
 
Фотоефект застосовується в ряді аналізаторів речовини. Явище фотоефекту покладено в основу дії [[фотоелемент]]ів.
 
== Теорія ==
 
Щоб вивільнити електрон із металу йому необхідно передати [[енергія|енергію]], більшу за [[робота виходу|роботу виходу]].
 
Теоретичне пояснення явища дав [[Альберт Ейнштейн]], за що отримав [[Нобелівська премія з фізики|Нобелівську премію]]. Ейнштейн використав гіпотезу [[Макс Планк|Макса Планка]] про те, що світло випромінюється порціями ([[квант]]ами) із енергією, пропорційною [[частота|частоті]].
 
Припустивши, що світло і поглинається такими ж порціями, він зміг пояснити залежність швидкості вибитих електронів
від довжини хвилі опромінення.
: <math> h\nu = \frac{mv^2}{2} + A </math>,
 
де ν — частота світла, h — [[стала Планка]], m — [[маса електрона]], v — його [[швидкість]], A — [[робота виходу]].
 
Робота Ейнштейна мала велике значення для розвитку ідей [[квантова механіка|квантової механіки]] взагалі та [[квантова оптика|квантової оптики]] зокрема.
 
== Історія дослідження фотоефекту ==
Рядок 52 ⟶ 36:
 
Це дозволило йому записати [[закон збереження енергії]] для процесу — наведене вище рівняння Ейнштейна для фотоефекту.
 
== Теорія ==
 
Щоб вивільнити електрон із металу йому необхідно передати [[енергія|енергію]], більшу за [[робота виходу|роботу виходу]].
 
Теоретичне пояснення явища дав [[Альберт Ейнштейн]], за що отримав [[Нобелівська премія з фізики|Нобелівську премію]]. Ейнштейн використав гіпотезу [[Макс Планк|Макса Планка]] про те, що світло випромінюється порціями ([[квант]]ами) із енергією, пропорційною [[частота|частоті]].
 
Припустивши, що світло і поглинається такими ж порціями, він зміг пояснити залежність швидкості вибитих електронів
від довжини хвилі опромінення.
: <math> h\nu = \frac{mv^2}{2} + A </math>,
 
де ν — частота світла, h — [[стала Планка]], m — [[маса електрона]], v — його [[швидкість]], A — [[робота виходу]].
 
Робота Ейнштейна мала велике значення для розвитку ідей [[квантова механіка|квантової механіки]] взагалі та [[квантова оптика|квантової оптики]] зокрема.
 
 
== Див. також ==