Мейнфрейм: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Ветер (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
[[Файл:Bundesarchiv B 145 Bild-F038812-0014, Wolfsburg, VW Autowerk.jpg|міні|праворуч|240пкс|[[IBM System/360]], 1960-ті роки]]
[[Файл:IBM 370-145 2.png|міні|праворуч|240пкс|[[IBM System/370]], кінець 1970-х — 1980-ті роки]]
[[Файл:Z800 2066 JKU.jpeg|міні|праворуч|240пкс|IBM z800, 2000-ні роки]]
'''Мейнфре́йм''' ({{lang-en|Mainframe}}) — даний термін має два основні значення:
* Велика універсальна [[ЕОМ]] — високопродуктивний [[комп'ютер]] із значним обсягом [[оперативна пам'ять|оперативної]] та [[зовнішня пам'ять|зовнішньої пам'яті]], призначений для організації централізованих сховищ даних великої місткості та виконання інтенсивних обчислювальних робіт.
* Комп'ютер з архітектурою [[IBM
== Історія ==
Історію мейнфреймів прийнято відлічувати з появи в [[1964]] році універсальної [[комп'ютерна система|комп'ютерної системи]] [[IBM System/360]], на розробку якої корпорація IBM витратила $5 млрд. Сам термін «мейнфрейм» походить від назви типових процесорних стійок цієї системи.▼
В [[1960-ті|1960-х]] — початку [[1980-ті|1980-х]] років [[IBM System/360|System/360]] була беззастережним лідером на ринку. Її клони випускалися в багатьох країнах, у тому числі — в [[СРСР]] (серія [[ЄС ЕОМ]]).▼
Мейнфрейми [[IBM]] використовуються в більш ніж 25 000 організаціях по всьому світу (без урахування клонів). Близько 70% всіх важливих бізнес-даних зберігаються на мейнфреймах.▼
▲Історію мейнфреймів прийнято відлічувати з появи в [[1964]] році універсальної [[комп'ютерна система|комп'ютерної системи]] IBM System/360, на розробку якої корпорація IBM витратила $5 млрд. Сам термін «мейнфрейм» походить від назви типових процесорних стійок цієї системи.
▲В [[1960-ті|1960-х]] — початку [[1980-ті|1980-х]] років System/360 була беззастережним лідером на ринку. Її клони випускалися в багатьох країнах, у тому числі — в [[СРСР]] (серія [[ЄС ЕОМ]]).
▲Мейнфрейми IBM використовуються в більш ніж 25 000 організаціях по всьому світу (без урахування клонів). Близько 70% всіх важливих бізнес-даних зберігаються на мейнфреймах.
На початку [[1990-ті|1990-х]] почалася криза ринку мейнфреймів, пік якого припав на [[1993]] рік. Багато аналітиків заговорили про повне вимирання мейнфреймів, про перехід від централізованої обробки інформації до [[розподілена обробка даних|розподіленої]] (за допомогою персональних комп'ютерів, з'єднаних дворівневою архітектурою «[[клієнт-сервер]]»). Багато хто став сприймати мейнфрейми як вчорашній день [[обчислювальна техніка|обчислювальної техніки]], вважаючи [[Unix]]- і [[PC]]-сервери більш сучасними і перспективними.
Важливою причиною різкого зменшення інтересу до мейнфреймам в 80-х роках був бурхливий розвиток PC і [[Unix]]-орієнтованих машин, в яких завдяки застосуванню нової технології створення [[КМОН]]-мікросхем вдалося значно зменшити енергоспоживання, а їх розміри досягли розмірів настільних станцій. В той же час для установки мейнфреймів були потрібні величезні площі, а використовування застарілих [[Напівпровідник|напівпровідникових]] технологій спричиняло за собою необхідність [[Вода|водяного]] [[охолодження]]. Отже, не зважаючи на їх обчислювальну потужність, через дорожнечу і складність обслуговування мейнфрейми все менше користувалися попитом на ринку обчислювальних засобів.
Ще один аргумент проти мейнфреймів полягав в тому, що в них не дотримується основний принцип відкритих систем, а саме — сумісність з іншими платформами. Керівництво компанії IBM, основного виробника [[Апаратне забезпечення|апаратного]] і [[Програмне забезпечення|програмного забезпечення]] мейнфреймів, сприйнаяло критику конструктивно і виробило кардинально нову стратегію відносно цієї платформи з метою різко підвищити продуктивність понизити вартість володіння, а також добитися високої надійності і доступності систем.
Досягненню цих планів сприяли важливі зміни в технологічній сфері: на зміну [[Біполярний транзистор|біполярній]] технології виготовлення [[Процесор|процесорів]] для мейнфреймів прийшла технологія КМОН. Перехід на нову елементну базу дозволив значно понизити рівень енергоспоживання мейнфреймів і спростити вимоги до системи електроживлення і охолодження (водяне охолодження було замінено повітряним). Мейнфрейми на базі КМОН-мікросхем швидко набрали продуктивність і втрачали габарити. Найкардинальнішою ж подією став перехід на [[64-розрядна архітектура|64-розрядну архітектуру]] [[zArchitecture]]. Сучасні мейнфрейми перестали бути закритою платформою: вони здатні підтримувати на одній машині сотні серверів з різними [[ОС]], в тому числі [[Linux]].
Рядок 37 ⟶ 40:
== Посилання ==
* Mainframe servers: zSeries
* System/390 Compatible — Fujitsu Computer Systems
| |||