|
[[Файл:William the Lion portrait.jpg|міні|праворуч|200пкс|Вільгельм I]]
'''Вільгельм I''' (1143—1214) — король Шотландії з [[1165]] до [[1214]] року, граф НортумберлендаНортумберленду з [[1152]] до [[1157]] року. Походив з династії [[Данкельди|Данкельдів]].
== Життєпис ==
=== Молоді роки ===
НародивсяВільгельм народився у Хантігнтоні[[Гантігнтон]]і у родині Генріха Нортумбрійського та Ади Варрен. ВільгельмВін був онуком [[Давид I (король Шотландії)|короля Давида I]]. Про молоді роки його мало відомостей. У 1152 році після смерті батька Вільгельм успадкував графство Нортумберленд на півночі Англії. Втім новий король Англії [[Генріх II Плантагенет]] змусив Вільгельма зректися титулу графа. Після цього він перебував здебільшого у Шотландії.
=== Володарювання ===
У 1165 році після смерті свого брата - [[Малкольм IV|Малкольма IV]] - Вільгельм стаєстав новим королем Шотландії. Першочерговими завданнями він бачив повернення собі Нортумберленду та приборкання шотландських магнатів, особливо горців. Король Шотландії уклав союз з [[Людовик VII (король Франції)|Людовиком VII]], королем Франції, спрямований проти Англії. Скориставшись повстанням синів Генріха II ув його французьких володіннях у 1173-1174 роках, Вільгельм вирішив втрутитися у цей конфлікт. 12 липня 1174 року відбулася вирішальна битва між шотландцями та англійцями при Алвіні. Вільгельм I зазнав поразки й потрапив у полон. У 1175 році він вимушений був укласти угоду у Фалезі, згідно з якою Шотландія визнавалася залежною від Англії, а шотландські єпископи підпорядковувалися архієпископу Йорка.
Ця угода викликало повстання у Галовеї, яке вдалося придушити лише у 1186 році. Для зміцнення королівської влади тут побудовано замок Дамфріс. ПоПісля поверненнюповернення Вільгельм також займався протидіїпротидією володарівволодарям Оркейських островів з норвезької династії, які намагалися розширити свої володіння за рахунок гірських районів Шотландії. У 1179 році Вільгельм I разом із братом Давидом здійснили похід на північ й привели до покори графство Росс. Втім у, 1181 році уроку,в Россі підняв повстання ДональдаДональд, нащадок шотландського короля [[Дункан II|Дункана II]]. Він зміг захопити це графство й утримувати його до своєї смерті у 1187 році. Вільгельм I продовжував походи з підкорення гірських графств - у 1197 та 1202 роках. Зрештою він досяг бажаного.
ВУ цей же час новим королем Англії стає [[Річард I Левове Серце]], який збирав сили та кошти для [[Третій хрестовий похід|Третього хрестового походу]]. Скориставшись цим, король Вільгельм I за 10 тисяч марок сріблом позбавив Шотландію залежності від Англії. Тим самим договір у Фалезі було скасовано, а укладено новий у Кентербері, згідно з яким встановлювалися рівноправні стосунки між королівствами.
У [[1180-ті|1180-х]] роках Вільгельм I вступив у конфлікт з папою римським [[Олександр III (папа)|Олександром III]] щодо незалежності шотландської церкви. Король мав на меті закінчити справу своїх попердників з них установ від англійських. Врешті-решт, вжеуже за папи римського Целестіна[[Целестин III|Целестина III]] у 1192 році, католицька церковцерква ув Шотландії отримала незалежність й було підпорядкована безпосередньо папському престолу.
У 1206 роціроку [[Іоанн Безземельний|Іоанн I]], король Англії знову розпочав війну проти Шотландії. Сили Вільгельма I не давали можливості протидіяти англійцям. Після багатьох конфліктів та перемовин у 1212 році укладено мирну угоду з Англією.
2 грудня 1214 року Вільгельм I помер у Стерлінгу.
== Родина ==
1. Ерменгарда (1170-1233), донька Річарда I., віконта Бомонта
Діти:
* Маргарет (1193-1259), дружина Юбера БургБурга, графграфа КентаКенту
* Ізабел (1195-1253), дружина Рожера Бігора, графа НорфолкаНорфолку
* [[Александр II (король Шотландії)|Олександр]] (1198-1249)
* Марджорі (1209-1244), дружина Гілберта Маршалла, графа ПембрукаПембруку
Мав 7 [[бастард|бастардів]].
| 