Ян Сененський (кам'янецький каштелян): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''Сєнєньскі''' ('''Сененський''') '''Ян''' — польський [[шляхтич]], державний діяч Королівства Ягеллонів, [[магнат]]. [[Син]] сандомирського підкоморія Анджея Сєнєньскі та його дружини Катажини з Гологорів, брат [[Вікторин Сєнєньскі|Вікторина]]. [http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/sienienscy01.html#A1 Sienienscy (01)] {{ref-pl}}
 
== Коротка біографія ==
Мав великий маєток. До дідичних [[Гологори (село)|Гологорів]] додав села у [[Львівська земля|Львівській землі]]: Підсонів — купив 1489 року за 400 гривень, Боршів — за 200 гривень, 1490 року [[королівщина|королівщину]] [[Під'ярків]], заставлену за 80 [[гривня|гривень]]. Скуповував маєтки в Русі пізніше, збільшував державленням, позичками під заставу. 1492 року постав перед судом під загрозою відібрання маєтків Кальче, [[Бібщани]], які належали дружині [[теребовлянське староство|теребовлянського старости]] [[Кердеї|Зигмунта з Поморян (Кердея)]]; за вироком суду, Бібщани залишились у Яна Сєнєньскі. Суперечка закінчилась після його смерті (в середсередині XVI ст.).
 
Нападав на маєтки сусідів. Разом з братом Вікторином викрав доньку померлого стриєчного брата Пйотра [[Ядвига Сененська з Олеська|Ядвігу]] (дружину подільського воєводи [[Каменецький Марцін|Марціна Каменецького]]<ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/olesniccy01.html#B5 Olesniccy (01)] {{ref-pl}}</ref>) для отримання контролю над частиною спадку, яка їй належала. 1497 року разом з сандомирським[[сандомир]]ським [[чесник]]ом Миколаєм з Бжезя (Лянцкороньскі) отримав королівський запис 2000 флоринів[[флорин]]ів угорських на місті [[Дрогобич]]. Мав торгові звязкизв'язки з міщанами Львова, торгував волами. Маєтками родовими, взятими за грошові позики королівщинами розпоряджався спільно з братом Вікторином. 1494 року набув половину замку та міста [[Поморяни|Поморян]] з передмістями, 11 сіл (переважно порожніми) за село Стенку і 2000 угорських флоринів. 1504 року вони випросили у короля підтвердження магдебурзького права Поморян після татарського наїзду, надання 2-х ярмарків та торгів. Невдовзі поділили маєтки: Ян Сєннєньскі отримав маєтки [[Гологори (село)|Гологори]], Поморяни в Львівській землі, також в Галицькій, на Поділлі.
 
В політичному житті участи не брав. 1518 року став [[Каштеляни Кам'янця-Подільського|каштеляном кам'янецьким]], через 1 рік подав у відставку (зрезиґнував) через вік. Помер після 1526 року.