Видиме світло: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Addbot (обговорення | внесок) |
Ветер (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
[[Файл:Spectre.svg|thumb|Видиме світло в спектрі електромагнітних хвиль]]
'''Ви́диме сві́тло''' — область [[спектр]]у [[Електромагнітне випромінювання|електромагнітних хвиль]], що безпосередньо сприймається людським [[око]]м. Характеризується довжинами хвиль від 380 ([[фіолетовий колір]]) до 750 ([[червоний колір]]) [[нанометр|нм]].
Рядок 7 ⟶ 6:
Хвилі з довжиною меншою за 380 [[нанометр|нм]] називають [[Ультрафіолетове випромінювання|ультрафіолетовими]], більшою за 750 [[нанометр|нм]]. — [[Інфрачервоне випромінювання|інфрачервоними]].
Чутливість людського ока до хвиль різної частоти у видимому діапазоні різна. Вона має максимум у середині діапазону (зелений колір) і зменшується в напрямках границь. Це значить, що серед джерел світла одинакової інтенсивності, зелене джерело здаватиметься яскравішим, ніж червоне, або блакитне.
== Історія ==
Перші пояснення спектру видимого випромінювання дали [[Ісаак Ньютон]] в книзі «Оптика» і [[Йоганн Гете]] у роботі «Теорія Кольорів», проте ще до них [[Роджер Бекон]] спостерігав оптичний спектр в склянці з водою. Лише через чотири століття після цього Ньютон відкрив дисперсію світла в призмах.▼
▲Перші пояснення спектру видимого випромінювання дали [[Ісаак Ньютон]] в книзі «Оптика» і Йоганн Гете у роботі «Теорія Кольорів», проте ще до них Роджер Бекон спостерігав оптичний спектр в склянці з водою. Лише через чотири століття після цього Ньютон відкрив дисперсію світла в призмах.
Ньютон перший використав слово спектр ({{lang-la|spectrum}} - бачення, поява) у пресі в [[1671]] році, описуючи свої оптичні досліди. Він зробив спостереження, що коли промінь світла падає на поверхню скляної призми під кутом до поверхні, частина світла відбивається, а частина проходить через скло, утворюючи різнокольорові смуги. Учений припустив, що світло складається з потоку частинок (корпускул) різних кольорів, і що частки різного кольору рухаються з різною швидкістю в прозорій середовищі. За його припущенням, червоне світло рухалося швидше ніж фіолетове, тому й червоний промінь відхилявся на призмі не так сильно, як фіолетовий. Через це і виникав видимий спектр кольорів.
Рядок 22 ⟶ 19:
У XIX столітті, після відкриття ультрафіолетового і інфрачервоного випромінювань, розуміння видимого спектру стало точнішим.
На початку XIX століття [[Томас Юнг]] і [[Герман фон Гельмгольц]] також досліджували взаємозв'язок між спектром видимого випромінювання і кольоровим зором. Їх теорія кольорового зору вірно припускала, що для визначення кольору очей використовує три різні види рецепторів.
== Спектр видимого випромінювання ==
Рядок 65 ⟶ 62:
== Див. також ==
* [[Випромінювання монохроматичне|Монохроматичне випромінювання]]
| |||