Вікіпедія

Гіпотеза: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Sheliazhenko (обговорення | внесок)
144 редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Загальнонаукові методи}}
{{Otheruses|Гіпотеза (значення)}}
'''Гіпо́теза''' ({{lang-grc|ὑπόθεσις}} — основа, припущення)&nbsp;— це [[ідея]], що дає відповідь на питання, яке виникло в ході [[дослідження]]; одне з можливих розв'язань [[Проблема|проблеми]] <ref>''М. В. Попович.'' «Гіпотеза» // [[Українська Радянська Енциклопедія]].&nbsp;— 2-е видання.&nbsp;— Т. 3.&nbsp;— К., 1979.&nbsp;— стор. 45.</ref>.
 
З точки зору [[Логіка|логіки]], гіпотеза — прийом пізнавальної діяльності людини, форма мислення, що представляє собою здогад, тобто, положення, яке тимчасово вважається можливо істинним, поки не встановлена [[істина]] <ref>Тофтул М. Г. Логіка : підручник, 2-ге вид., допов. / М. Г. Тофтул. - К.: ВЦ "Академія", 2008. - 400 с.</ref>.
'''Гіпо́теза'''&nbsp;— наукове припущення, що висувається для пояснення будь-якого [[явище|явища]] і потребує перевірки на [[дослід]]і та теоретичного обґрунтування, для того щоб стати достовірною [[наукова теорія|науковою теорією]]. Також - недоведене твердження або здогад. Будь-яка гіпотеза повинна бути спростованою або доведеною. Незаперечні припущення (наприклад, аксіоми) гіпотезами не є.▼
 
ТакожУ практичній площині гіпотеза може визначатися як форма розвитку знань, що являє собою обґрунтоване припущення, висунуте з метою з'ясування властивостей і причин досліджуваних [[Явище|явищ (В]]. І.Як Кириловправило, А.гіпотеза А.висловлюється Старченкона основі ряду [[Спостереження|спостережень]] (прикладів), котрі підтверджують її, і тому виглядає правдоподібно.▼
Особливістю гіпотези, як форми наукового [[знання]] є те, що вона завжди має певний ступінь імовірності, відмінний від 100%{{джерело}}.
 
== Особливості та значення гіпотези ==
▲Також гіпотеза може визначатися як форма розвитку знань, що являє собою обґрунтоване припущення, висунуте з метою з'ясування властивостей і причин досліджуваних явищ (В. І. Кирилов, А. А. Старченко).
 
Особливістю гіпотези є те, що вона є ймовірним припущенням, достовірність якого не перевірена і не доведена (тобто, це проблематичне, імовірне знання) <ref>Н. И. Кондаков. Логический словарь - Москва: "Наука", 1971 - 656 с.</ref>.
Як правило, гіпотеза висловлюється на основі ряду спостережень (прикладів), котрі підтверджують її, і тому виглядає правдоподібно. Гіпотезу згодом або доводять, перетворюючи її в установлений факт (див. теорема, теорія), або ж спростовують (наприклад, вказуючи контрприклад), переводячи до розряду помилкових тверджень.
 
Значення гіпотези визначається тим, наскільки вона допомагає вирішувати теоретичні та практичні проблеми. У проблемній ситуації висувається кілька логічно несумісних гіпотез, кожна з яких повинна відповідати наявним знанням і дозволяти висновки, перевірювані фактами в емпіричних теоріях, теоретичними побудовами в абстрактних теоріях.
Не доведена і не спростована гіпотеза називається [[відкрита проблема|відкритою проблемою]]. Такими є, приміром, гіпотеза Сепіра-Ворфа<ref>Дописувачі Вікіпедії, "Гіпотеза Сепіра-Ворфа" Українська Вікіпедія, http://uk.wikipedia.org/wiki/(переглянуто 16 листопада, 2012)</ref> та гіпотеза Вельтмана-Чепи<ref>Дописувачі Вікіпедії, "Гіпотеза Вельтмана-Чепи", Українська Вікіпедія, http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гіпотеза_Вельтмана-Чепи&oldid=10940569.</ref>.
 
[[Спростування]] гіпотези (часто за допомогою [[контрприклад|контрприкладу]]) переводить її до розряду помилкових тверджень. [[Доведення]] ([[доказування]]) гіпотези (за допомогою [[експеримент]]у чи серії експериментів, [[Умовивід|умовиводу]] з дотриманням правил [[Формальна логіка|формальної логіки]]) робить її установленим фактом, [[теорема|теоремою]], теорією. Не доведена і не спростована гіпотеза називається [[відкрита проблема|відкритою проблемою]]. Незаперечні припущення (наприклад, [[Аксіома|аксіоми]]) гіпотезами не є.
 
== Випадки, коли застосовується гіпотеза ==
 
Гіпотеза застосовується в таких випадках:
# Коли відомих фактів недостатньо для пояснення причинної залежності явища, але є необхідність в тому, щоб його пояснити;
# Коли факти складні і гіпотеза може принести користь, як узагальнення знань у даний час, як перший крок до їх роз'яснення;
# Коли причини, що спричинили чи спричиняють факти, недоступні для досліду, тим часом як їх дія чи наслідки можуть бути предметом вивчення.
 
== Формування гіпотез ==
Гіпотези, як і [[ідея|ідеї]], мають імовірнісний характер{{джерело}} і в своєму розвитку маютьпроходять три стадії:
# Накопичення матеріалу, висунення гіпотези;
# Формування основної гіпотези та її обгрунтування;
# Перевірка отриманих результатів на [[практика|практиці]].
 
== Наукова гіпотеза та гіпотеза в широкому сенсі слова ==
== Перевірка гіпотез ==▼
 
Перевірка гіпотези здійснюєтся за допомогою [[експеримент]]у чи серії експериментів. Для проведення експерименту для перевірки гіпотези спочатку створюється [[модель]], у рамках якої передбачається проводити даний експеримент. За результатами експерименту до гіпотези вносятся коригування і проводяться нові експерименти.
Розрізняють гіпотези в широкому сенсі слова та наукові гіпотези.
 
Наукова гіпотеза дозволяє об'єднати певну сукупність інформації, що є [[Наукове знання|науковим знанням]], в систему знань і утворює [[Теорія|теорію]] у разі, якщо така гіпотеза здобуде підтвердження. Виходячи за межі кола вивчених фактів, наукова гіпотеза пояснює їх і передбачає нові факти.
 
▲'''Гіпо́теза'''&nbsp;—У науковеприродничих припущення,науках щогіпотеза висувається для пояснення будь-якого [[явище|явища]] і потребує перевірки на [[дослід]]і та теоретичного обґрунтування, для того щоб стати достовірною [[наукова теорія|науковою теорією]]. Також - недоведене твердження або здогад. Будь-яка гіпотеза повинна бути спростованою або доведеною. Незаперечні припущення (наприклад, аксіоми) гіпотезами не є.
 
Гіпотеза в широкому сенсі слова є здогадом про що завгодно, як правило, узагальнюючим підсумком [[Спостереження|спостережень]], коротким описом зв'язку між певними [[Явище|явищами]].
 
== Вимоги, що висуваються до наукової гіпотези ==
 
До наукової гіпотези можуть висуватися наступні вимоги <ref>Баженов Л. Б. Современная научная гипотеза - в кн. "Материалистическая диалектика и методы естественных наук". - М., 1968.</ref>:
# Принципова перевірюваність ([[Фальсифікаціонізм|спростовуваність]]) пропонованої гіпотези;
# Максимальна загальність гіпотези, тобто, гіпотеза має пояснювати не тільки ті явища, для пояснення яких вона створюється, але й максимально широкий у межах можливого клас явищ, в тому числі й ті явища, які, на перший погляд, безпосередньо не пов'язані із первинними;
# Прогностичний потенціал;
# Принципова (логічна) простота;
# Спадковий зв'язок гіпотези, що висувається, із попереднім знанням.
 
== Види гіпотез за предметом гіпотези ==
 
Гіпотези можуть стосуватися:
* фактів - у [[Судове слідство|судовому слідстві]], в дослідженні історика, тощо;
* безпосередньо не спостережуваної внутрішньої основи явищ (пояснювальні гіпотези в [[Природничі науки|природничих науках]]);
* властивостей абстрактних об'єктів - у [[Математика|математиці]] та [[Логіка|логіці]].
 
== Відомі гіпотези ==
 
Перевірка деяких математичних гіпотез розтяглася у часі на століття. [[Велика теорема Ферма]], сформульована приблизно у 1637 р., залишалася гіпотезою більш ніж 300 років, перш ніж була доведена у 1995 р. [[Гіпотеза Ейлера]], сформульована у 1769 р., була спростована шляхом наведення контрприкладу напередодні 200-річчя її публікації у 1966 р.
 
Чимало наукових гіпотез, поширених у давнину, пізніше були спростовані (наприклад, [[геоцентризм]], [[нептунізм]]). Інші знайшли підтвердження і лягли в основу сучасної [[Наука|науки]] ([[атомістика]], [[генетика]]).
 
Чимало гіпотез присвячено [[Уявлення про виникнення життя на Землі|проблемі походження життя на Землі]]. Окрім [[Теорія еволюції|теорії еволюції]], яка підтверджується [[Докази еволюції|великим масивом наукових даних]], частково підтвердженою науковими даними вважається і гіпотеза [[панспермія|панспермії]]. Іноді [[креаціонізм]] відносять до числа гіпотез про походження життя, хоча ідеї креаціонізму засновані на [[Віра|вірі]] і, як такі, що не допускають можливості їх неправильності, з точки зору чистоти [[Термінологія|термінології]] не можуть бути віднесені до розряду гіпотез <ref>[http://www.genon.ru/GetAnswer.aspx?qid=419a8556-7cec-4852-b90e-65265085cd55 Почему креационизм не является научной теорией или гипотезой?]</ref>.
 
Деякі гіпотези беруться на озброєння діячами [[псевдонаука|псевдонауки]]. Наприклад, [[уфологія]] користується [[Позаземна гіпотеза походження НЛО|позаземною гіпотезою походження НЛО]].
 
== Див. також ==
* [[Нульова гіпотеза]]
▲==* [[Перевірка гіпотезстатистичних ==гіпотез]]
* [[Проблеми тисячоліття]]
* [[Відкриті математичні питання]]
* [[Нерозв'язані проблеми фізики]]
* [[Нерозв'язані проблеми лінгвістики]]
 
== Примітки ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Гіпотеза