Староство: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
редагування, доповнення |
вікіфікація, категоризація, доповнення, оформлення |
||
Рядок 3:
1. Адміністративно-територіальна і господарська одиниця в державних володіннях у [[Польща|Польському королівстві]], [[Велике князівство Литовське|Великому князівстві Литовському]] та на українських і білоруських землях, що входили до їх складу. До складу ''староства'' входили одне і більше [[місто|міст]] та містечок й кілька сіл. ''Староство'' надавали вищим урядовцям ([[магнат]]ам, багатій [[шляхта|шляхті]]) за службу. В їхніх руках перебувала вся повнота [[влада|влади]], за винятком права надавання [[привілей|привілеїв]].
На [[Правобережна Україна|Правобережній Україні]]:
На [[Правобережна Україна|Правобережній Україні]] [[Білоцерківське староство]] належало кн. [[Острозький Костянтин|Костянтину Острозькому]], а згодом його синові [[Острозький Януш|Янушу]], [[Корсунське староство]] з кінця [[XVI]] ст. перебувало в руках [[Даниловичі]]в, [[Житомирське староство|Житомирське]] — тривалий час належало князям [[Заславські|Заславським]] і т. д. Широко практикувалася прижиттєва поступка права на старостинський уряд [[син]]ам. Так [[1638]] р. кн. [[Вишневецький Костянтин]] уступив право на [[Черкаське староство]] своєму синові [[Вишневецький Олександр|Олександру]]<ref>Boniecki A. Poczet rodów w Wielkim księstwie Litewskim w XV–XVI wieku.— Warszawa, 1887.— S. 371{{ref-pl}}</ref>. В Україні, де опір середньої шляхти [[магнат]]ам не був таким організованим і послідовним, як в інших регіонах [[Річ Посполита|Речі Посполитої]], процвітала практика зосередження в одних руках багатьох державних урядів і староств.▼
* [[Білоцерківське староство]] належало князю [[Василь Костянтин Острозький|Василю-Костянтину Острозькому]], згодом його синові [[Острозький Януш Васильович|Янушу]]
у [[1540]]–[[1793]] роки існувало [[Барське староство]], або Ровсько-Барське яким керував [[староста]] Барський. У [[1630-ті|30]]—[[1640-ві|40]] роки [[17 століття|XVII ст.]] існували [[Білоцерківське староство|Білоцерківське]], [[Богуславське староство|Богуславське]], [[Гадяцьке староство|Гадяцьке]] (утворене [[1634]] р.), [[Житомирське староство|Житомирське]], [[Канівське староство|Канівське]], [[Корсунське староство|Корсунське]], [[Любецьке староство|Любецьке]], [[Овруцьке староство|Овруцьке]], [[Остерське староство|Остерське]], [[Переяславське староство|Переяславське]], [[Черкаське староство|Черкаське староства]].▼
* [[Корсунське староство]] з кінця [[XVI]] ст. перебувало в руках [[Даниловичі]]в
* [[Житомирське староство|Житомирське]] — тривалий час належало князям [[Заславські|Заславським]] і т. д.
▲
2. У західноукраїнських землях, що з кінця [[XVIII ]]ст. знаходились у складі [[Австрійська імперія|Австрійської імперії]], а у [[1918]]–[[1939]] рр. [[Польща|Польщі]], очолюване старостою [[повіт]]ове управління, яке здійснювало адміністративну владу на території [[повіт]]у. Апарат управління ''староства'' складався з секторів (рефератів) і відділів. Основне місце займали відділи безпеки. Адміністративні відділи здійснювали нарівні з органами суду і прокуратури каральну політику (так звана «адміністративно-каральна юстиція»), засуджуючи до тюремного ув'язнення строком до трьох місяців і до штрафів до 3 тисяч [[Злотий|злотих]]. Другорядне положення в апараті повітових ''староств'' займали сектори і відділи охорони здоров'я, соціального забезпечення, сільського господарства тощо, оскільки цим галузям адміністрації в Західній Україні уряд Польщі приділяв мінімальну увагу.▼
▲
▲2. У західноукраїнських землях (Галичина, Галицьке Поділля, Буковина, Закарпаття), що з кінця [[XVIII ]]ст. знаходились у складі [[Австрійська імперія|Австрійської імперії]],
3. [[Староство (Корея)]]
Рядок 19 ⟶ 25:
[[Категорія:Історія України]]
[[Категорія:Історія Білорусі]]
[[Категорія:Старости]]
| |||