Ідол: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
вікіфікація, оформлення
Рядок 1:
[[Файл:Bronze Idol.jpg|thumb|right|200px|alt=Bronze Idol.jpg|Ідол. [[Бронза]]. [[Карлсруе]]. Німеччина]]
'''І́дол''' чи '''кумир '''&nbsp;— «подоба, [[образ]]».<ref name="ЕСУМ1">[http://litopys.org.ua/ Ізборник (історія, мовознавство, літературознавство)] -&nbsp;— там [[Етимологічний словник української мови]]: В. 7 т. Том другийТ.2 (Д-Копці) / Ін-тІнститут мовознавства ім. О. &nbsp;О. &nbsp;Потебні; Редкол.Редколегія: ''О. &nbsp;С. &nbsp;Мельничук'' (головний ред.редактор), ''В.&nbsp;Т. &nbsp;Коломієць,'' ''О.&nbsp;Б.&nbsp;Ткаченко'' та ін.— К.: Наук.Наукова думка, 1985. (сторінка:с. 290)</ref><br />
 
Це предмет, що зображує [[божество]], якому поклонялися у глибоку давнину. [[Ідолопоклоництво]] як своєрідна трансформація [[тотемізм]]у та [[фетишизм]]у зберігається в сучасних [[Релігія|релігіях]] у вигляді поклоніння [[ікона]]м, [[статуя]]м, культовим атрибутам, [[священна книга|священним книгам]], [[мощі|мощам]] [[святий|святих]] тощо. Набуло поширення саме як презирливе, гріховне[[гріх]]овне ідолопоклонство при христианізації[[християнізація|християнізації]] новонавернутих народів, а тому вважається гріхом. одночасноВодночас в християнстві є своє ідолопоклонство, незважаючи на гріховність поклоніння кумирам рукотворним чи природнім телеснимтілесним (ікони, хрести, скульптури, мощі та інші атрибути, як і почитання ієрархів і свяшенників прихожанами).
 
== [[Етимологія]] ==
'''І́дол''', ідолянин (заст.) «[[язичник]]» &nbsp;— через церковнослов'янське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької; {{lang-el|είδωλον}} «подоба, образ» зводиться до {{lang-el|ίδε{{Polytonic|ῖ}}ν}} «бачити», спорідненого з {{lang-la|video}} «бачу».<ref name="ЕСУМ1"/> <br />
 
Образ &nbsp;— старослов'янське '''образъ'''‚ утворене з префікса оb- і основи іменника razъ, пов'язаного чергуванням голосних з ''rězati'' «різати».<ref name="Н-П">[[Етимологічний словник української мови]]: У 7 т./ Редкол. О. &nbsp;С. &nbsp;Мельничук (головний ред) та ін.— К.: Наук. думка, 1983 —. &nbsp;— (Словники України) ISBN 966-00-0816-3 Т. 4: Н-П/ Уклад.:Укладачі Р. &nbsp;В. &nbsp;Болдирєв та ін. Ред.Редактори тому: В.&nbsp;Т.&nbsp;Коломієць, В.&nbsp;Г.&nbsp;Скляренко -&nbsp;— 2003. -&nbsp;— 656 с. ISBN 966-00-0590-3 (сторінка:142)</ref><br />
Старословянське '''подоба''' «прикраса» — прасловянське doba «щось стосовне, властиве», споріднене з литовським daba «натура, вдача».<ref name="ЕСУМ2">[http://litopys.org.ua/ Ізборник (історія, мовознавство, літературознавство)] - там [[Етимологічний словник української мови]]: В. 7 т. Том другий (Д-Копці) / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.), В.Т. Коломієць, О.Б.Ткаченко та ін.— К.: Наук. думка, 1985. (сторінка:97)</ref>
 
Старословянське '''подоба''' «прикраса» &nbsp;— прасловянське ''doba'' «щось стосовне, властиве», споріднене з литовським ''daba'' «натура, вдача».<ref name="ЕСУМ2">[http://litopys.org.ua/ Ізборник (історія, мовознавство, літературознавство)] -&nbsp;— там [[Етимологічний словник української мови]]: В. 7 т. Том другийТ.2 (Д-Копці) / Ін-тІнститут мовознавства ім. О. &nbsp;О. &nbsp;Потебні; Редкол.Редколегія: ''О. &nbsp;С. &nbsp;Мельничук'' (головний ред.редактор), ''В.&nbsp;Т. &nbsp;Коломієць,'' ''О.&nbsp;Б.&nbsp;Ткаченко'' та ін.— К.: Наук.Наукова думка, 1985. (сторінка:с. 97)</ref>
 
== Примітки ==