Михайло Михайлович Вишневецький: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
категоризація, доповнення, оформлення
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
категоризація, оформлення
Рядок 41:
== Короткий життєпис ==
Мав посаду старости [[Овруч|овруцького]]. Брав участь у [[Молдавські маґнатські війни|Молдавських маґнатських війнах]] та польсько-московських війнах [[Смутні часи|Смутних часів]]. Був власником [[Рохманів|Рохманова]], [[Ромни|Ромен]] (відібране поляками, син [[Ярема Вишневецький|Ярема]] відбив у магната [[Адам Казановський|Адама Казановського]]), розбудував місто [[Лубни]], заснував Густинський і Ладинський монастирі. За його правління Лубни стали містом, де почалося вербування військ для походу на Москву [[Лжедмитрій I|Лжедмитрія І]].
Князь Михайло розширив свої задніпровські володіння за рахунок Московського царства, відбивши у нього [[Путивль]], [[Прилуки]], Сенчу, [[Ромни]], [[Лохвиця|Лохвицю]].
 
Біля 1603 р. одружився з [[Вишневецька Раїна|Раїною Могилянкою]] — донькою господаря Молдавії [[Могила Ієремія|Єремії Могили]]. Разом з [[Потоцький Стефан (староста генеральний)|Стефаном Потоцьким]], [[Корецький Самійло|Самійлом Корецьким]] здійснив походи до Молдавії заради захоплення престолу князівства братами своєї дружини, [[Могила Константин|Константином Могилою]] (1607 р.), [[Могила Олександр|Олександром Могилою]] (1615 р.). На час останнього походу був отруєний у Молдавії православним ченцем під час таїнства причастя.
 
На час останнього походу був отруєний у Молдавії православним ченцем під час таїнства причастя. Був похований у родовому маєтку у [[Вишнівець|Вишневці]].
 
== Нащадки ==
Рядок 115:
 
== Посилання ==
* [http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/wisniowieccy01.html#F3 Książęta Wisniowieccy (01)] {{ref-pl|}}.
 
{{Bio-stub}}
Рядок 128:
[[Категорія:Персоналії:Ромни]]
[[Категорія:Персоналії:Рохманів]]
[[Категорія:Поховані у Вишнівці]]