Галицький замок: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування |
оформлення |
||
Рядок 25:
== Передісторія зведення ==
Галицький замок споруджено в середині [[XIV]] ст. Однак його попередника вперше згадують [[1114]] р. як укріплену [[цитадель]]. Археологи вважають, що спочатку це була дерев’яна споруда, яка згодом переросла у міцний замок галицьких князів (ХІІ–XIV ст.). Польський історик Є. Геленіуш у праці ''“Розмови про Польську Корону”'' розповідає: ''“Галич над самим Дністром має замок старовинний, про початки якого не говорять ні хроністи, ні традиції…”''
== Подальша історія ==
[[1436]] року був наданий молдавському господарю [[Ілля I|Іллі I]] (після складання ним присяги на вірність польському королю Владиславу III Варненьчику у Львові). Галицький замок 1490 р. штурмувала селянська армія під проводом Мухи.
* верхнього укріплення — власне замку,
* нижнього подвір'я, оточеного мурами з 5-ма баштами і 3-ма в'їзними брамами, додатково обнесеного земляним валом і глибоким ровом.
Протягом 1594-1621 рр. укріплення витримувало напади турків з татарами. З 1590 по 1633 рік на [[Галич]] 29 разів нападали татари з [[Османи|османами]], найбільш руйнівними були напади 1594, 1612, 1624 років.
За описом 1627 року замок був оточений з трьох боків валами, на яких височіли п'ять оборонних башт (деякі з них були мурованими), і мав три в'їзні брами.
Під час [[Визвольна війна українського народу|визвольної війни українського народу]] (1648–1654 рр.) твердиню тримала в облозі армія [[Височан Семен Гнатович|Семена Височана]], а влітку 1649 р. фортецю здобули війська [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]].
Після неодноразових спустошень і руйнувань необхідно було відновлювати і ремонтувати замкові будівлі.
Перебудову замку провів у [[XVII]] ст. галицький [[староста]] [[Андрій Потоцький|Анджей Потоцький]] (виділив на це 42 тис. злотих). У Постанові сейму від 1658 року зазначено, що Анджей Потоцький власним коштом відреставрував його: “від землі спорудив нові мури і обвів їх шанцями і редутами чужоземним способом”. План реконструкції розробив італійський інженер Франсуа Корразіні.
[[Файл:Galych-plan.jpg|міні]]
Перебудований замок мав трикутну форму, охоплював територію 1,7 га, мав
Наступного удару зазнав Галицький замок під час турецько-польської війни 1676 р. Війська під командуванням [[Бейлербей|бейлербея]] Дамаску Ібраґіма-паші на прізвисько «Шайтан» взяли твердиню. Залога, якою керував комендант Лаховський, майже без бою віддала замок, який турки пограбували, вибухом висадили у повітря частину оборонних стін, веж. Згодом замок відбудували; через розбудову нового міста-фортеці Станиславова галицька твердиня поступово втратила своє оборонне значення, запустіла. Згідно з розпорядженням губернатора, 1767 р. частину вцілілих мурів розібрали, матеріал використали для будівництва міста біля пристані. Руїни, що залишилися від давньої фортеці, бовваніли над Галичем до кінця [[ХХ]] ст.
== Сучасний стан ==
До наших днів від замку кінця XVI ст. дійшли руїни мурів
== Посилання ==
* [http://www.davniyhalych.com.ua/sights/sights-of-architecture/item/82-galician-castle Галицький замок] на сайті заповідника «Давній Галич»
* [http://karpaty360.com.ua/vr/239 Віртуальний тур довкола Галицького замку].
[[Категорія:Замки Івано-Франківської області]]
|