Вікіпедія

Анджей Одровонж: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
198 021 редагування
м Бучач-Львів перейменував сторінку з Андрій Одровонж на Анджей Одровонж поверх перенаправлення: поляк
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
198 021 редагування
оформлення
Рядок 44:
 
== Біографія ==
Син [[Петро Одровонж|Пйотра Одровонжа]] (або брат<ref name="КН">''[[Каспер Несецький|Niesiecki K.]]'' [http://www.polona.pl/dlibra/doccontent2?id=279&lang=en Korona...Korona… S. 409]</ref>), брат [[Ян Одровонж|Яна Одровонжа]].
 
[[1456]] року польський король [[Казимир IV Ягеллончик|Казімеж IV Яґеллончик]] дозволив А.Одровонжу викупити Рів (нині [[Бар]] [[Вінницька область|Вінницької області]]) і [[Ялтушків]] (нині село [[Барський район|Барського району]] Вінницької області) разом з іншими селами у спадкоємців Стоґнева Рея із [[Шумськ]]а&nbsp;<ref>Приходы и церкви Подольской епархии / Под редакцией священника ''Евфимия Сецинского''.&nbsp;— Біла Церква, 2009.&nbsp;— С.&nbsp;623, 636.</ref>. [[26 червня]] [[1456]] р.,Сучава -— посол, делегований Казімежом IV Яґеллончиком; прийняв присягу на вірність королю господаря Молдавії [[Петро Арон|Петру ІІІ Арона]].
 
[[1458]] року король Казімеж IV Яґеллончик, за проханням А.Одровонжа, надав мешканцям міста [[Зіньків (Віньковецький район)|Зінькова]] (нині село [[Віньковецький район|Віньковецького району]] [[Хмельницька область|Хмельницької області]] на річці [[Ушиця (річка)|Ушиці]]) [[магдебурзьке право]]&nbsp;<ref>''Е.Сецинский''.&nbsp; (редактор). Приходы и церкви Подольской епархии.- Біла Церква, 2009.&nbsp;— С.&nbsp;433.</ref>.
 
1457 року отримав дозвіл короля на збільшення власного фундушу вівтаря святої Марії в парафіяльному костелі Самбора.<ref name="ФК">''F.Kiryk.'' Odrowąż Andrzej...Andrzej… s. 543 {{lang-pl|}}</ref> Запросив до Львова двох перших ченців-бернардинів. ''За сприянням А.Одровонжа [[1460]] р. у Львові було закладено [[Комплекс монастиря та костелу Бернардинів|монастир бернардинців]] (виділено земельну ділянку біля Галицької брами, споруджено невеликий дерев'яний монастир з каплицею Св.Андрія''. [[1464]] р. після чуми (вижив 1 з 5 монахів) міщани спалили дерев'яний монастир з каплицею; [[1465]] р. фундатор виділив кошти на спорудження значно більших дерев'яних костелу та монастиря.<ref>''В.Вечерський.'' Українські монастирі.-К., Харків:ТзОВ «Інформаційно-аналітична аґенція «Наш час»», ВАТ «Харківська книжкова фабрика «Глобус»»,2008.-400с.,іл. ISBN 978-966-1530-06-4, ISBN 966-8174-12-7 (серія) с. 332</ref>
 
Помер [[1 травня]] [[1465]] року. Був похований під вівтарем костелу Св. Андрія.<ref>''В.Вечерський.'' Українські монастирі...монастирі… с.332</ref> або в мурах кляштору в Могилі.<ref name="ФК">''F.Kiryk.'' Odrowąż Andrzej...Andrzej… s. 543 {{lang-pl|}}</ref>
 
=== Посади ===
Староста [[Львів|львівський]] від [[1450]] року, [[Воєводи руські|воєвода руський]] у [[1452]]—[[1465]] роках, воєвода [[Поділля|подільський]] в [[1456]] році. Староста львівський генеральний.<ref name="КН">''[[Каспер Несецький|Niesiecki K.]]'' [http://www.polona.pl/dlibra/doccontent2?id=279&lang=en Korona...Korona… S. 409]</ref>
 
[[Грушевський Михайло Сергійович|Михайло Грушевський]] у п'ятому тому «Історії України-Руси» писав&nbsp;<ref>[http://litopys.org.ua/hrushrus/iur50502.htm ''Грушевський Михайло''. Історія України-Руси.&nbsp;— Т.&nbsp;5.&nbsp;— К.: Наукова думка, 1994.&nbsp;— С.&nbsp;318—319.]</ref>:
Рядок 69:
* ''Е.Сецинский''.&nbsp; (редактор, священник). Приходы и церкви Подольской епархии.- Біла Церква, 2009.&nbsp;— С.&nbsp;433, 434, 623, 636.
* ''О.&nbsp;Купчинський'', ''Е.&nbsp;Ружицький'' (упорядники).&nbsp; Каталог пергаментних документів Центрального державного історичного архіву УРСР у Львові. 1233—1799.- К.: Наукова думка, 1972.&nbsp;— Документи №№&nbsp;168—170, 172, 181, 182, 184, 186, 197, 205, 210, 212, 429, 517, 585.
* ''[[Каспер Несецький|Niesiecki K.]]'' [http://www.polona.pl/dlibra/doccontent2?id=279&lang=en Korona polska przy złotej wolności...-Lwów,1740.t.3.-938s.] {{langpl-pl|}}
* ''F.Kiryk.'' Odrowąż Andrzej // [[Polski Słownik Biograficzny]].- Wrocław - Warszawa - Kraków - Gdańsk, 1978. t. ХХІІІ/3, zeszyt 98. s. 541-544 {{langpl-pl|}}
 
== Посилання ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Анджей_Одровонж