Літосфера: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 23:
Найважливіші структурні частини океанічної кори — океанічні платформи та серединно-океанічні хребти (загальна довжина системи 80 тис. км), що зустрічаються в усіх океанах. Крім хребтів у [[Світовий океан|Світовому океані]] відомо багато підвищень, або [[Океанічне плато|океанічних плато]]. Найбільше з них знаходиться в [[Атлантичний океан|Атлантичному океані]] — [[Бермудське плато]]. Океанічні платформи у рельєфі відповідають хвилястим та плоским [[Абісальна рівнина|абісальним (глибоководним) рівнинам]], які лежать на глибині 4,5-6,0 км та розділені глибовими горами (без слідів складчастості) на окремі котловини. Крім того, на дні океану відомі близько 10 тис. підводних гірських вершин. Підводні гори з плоскими вершинами називають [[гайот]]ами. Серединно-океанічні хребти від океанічних платформ відрізняються високою [[Сейсмічність|сейсмічністю]] та неглибоким заляганням осередків [[землетрус]]ів. Вони утворюються за рахунок підняття [[магма|магми]] у рифтових зонах. У зонах [[субдукція|субдукції]] розташовані острови з діючими вулканами, які різко переходять у глибоководні жолоби.
==Тектонічна розшарованість літосфери==
Мобілістська модель розвитку тектоніч. і магматич. процесів в літосфері, що базується на даних про вертикальні і латеральні структурні, речовинні, фіз. і реологічні неоднорідності верхніх геосфер. Неоднорідність при тектоніч. імпульсах створює умови для горизонтальних зривів поверхневих або внутрішньолітосферних гірн. мас (літопластин), що переміщуються з різними швидкостями. Результатом такого переміщення є виникнення нових неоднорідностей і т.д. У геол. історії земної кори такий процес фіксується змінами її структурного плану. Тим самим визначається відмінність Т.р.л. від початкових уявлень тектоніки плит, згідно з якими плити є жорсткими і реологічно однорідними тілами. Однією з поверхонь горизонтальних зривів є [[Мохоровичича поверхня]], що розділяє земну кору і верхню мантію. Зриви і рухи літопластин відбуваються також на інш. рівнях всередині літосфери, чому сприяє наявність в ній шарів зниженої в'язкості. Т.р.л. – результат диференційованого за швидкістю
== Див. також ==
| |||