Марусик Тарас Павлович: відмінності між версіями

| титул =

| військове звання =

| платня =

| термін =

| попередник =

| наступник =

| партія =

| головував_(-ла) =

| віросповідування =

| чоловік =

| нагороди =

| сторінка_в_інтернеті =

| примітки =

| employer =

| зріст =

| вага =

| герб =

'''Тара́с Па́влович Мару́сик''' (5 травня 1955, село [[Яблуниця (Яремчанська міськрада)|Яблуниця]], [[Надвірнянський район]], Івано-Франківська область)  — український журналіст, державний службовець, фахівець з мовної політики, громадський діяч, перекладач.

Українець; батько [[Марусик Павло Іванович|Павло Іванович]] (1918); мати Катерина Мефодіївна (1929); брат Іван (1948); дружина [[Кошова Наталія Миколаївна|Наталія Миколаївна]] (1960)  — с.н.п музею УНР; сини [[Марусик Микола Тарасович|Микола]] (1989) і Павло (1991), дочка Ірина (1978).

* 1976-77  — учитель французької мови в Яблуницькій СШ, Івано-Франківської області

* 1977-86  — учитель французької мови в Сокирницькій СШ, Закарпатській області

* 1986-89  — аспірант лабораторії навчання іноземних мов, Українському НДІ педагогіки.

* 01.-09.1990  — секретар, [[Республіканська асоціація українознавства|Республіканської асоціації українознавців]].

* 01.-07.1990  — викладач французької мови в [[Київський національний лінгвістичний університет|Київському державному педагогічному інституті іноземних мов]].

* 1990-93  — головний консультант в [[Комісія з питань культури|Комісії з питань культури]], [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]].

* 1993-94  — український [[стипендія французького уряду|стипендіат]] [[Франція|французького уряду]], Міністерства культури і франкомовности, Міністерства закордонних справ, Національної французької комісії ЮНЕСКО, Бурґундського універсьтету.

* 12.1994-12.1995  — радник міністра в [[Міністерство культури України|Міністерстві культури України]].

* 1996  — старший науковий співробітник [[Національний центр театрального мистецтва імені Леся Курбаса|Державного центру театрального мистецтва ім. Леся Курбаса]].

* з 1997 - — член [[Спілка журналістів України|Національної спілки журналістів України]].

* 03.1997-12.2000  — головний консультант Комітету з питань культури та духовности, [[Верховна Рада України|ВР України]].

* 12.2000-08.2001  — завідувач сектору моніторинґу мовної політики, національної політики й релігій, Секретаріат [[Кабінет Міністрів України|КМ України]].

* 2002  — головний редактор газети "«Le francais"».

* з 2006 - — керівник української секції [[Спілки франкомовної преси]].

* 03.2007-07.2010 [[Адміністрація Президента України|Секретаріат Президента України]], завідувач відділу з питань мовної і етнонаціональної політики та державно-церковних відносин департаменту культури та духовності Головної служби гуманітарної політики та з питань збереження національного культурного надбання;

Журналістикою займається з 1994 року. Засновник та головний редактор інтернет-проєкту «Нова мова», кореспондент, автор та ведучий програм в [[Радіо «Свобода»|Київському бюро радіо "«Свобода"»]], зокрема рубрики "«А мова як море"».

* [[Володимир Косик]]. «Франція та Україна: Становлення української дипломатії (березень 1917 &nbsp;— лютий 1918)». Пер. з фр. Т.&nbsp;П. &nbsp;Марусик // Львів, Видавничий центр імені Івана Франка, 2004. &nbsp;— {{nobr|262 с.}}<ref>[http://library.univer.kharkov.ua/OpacUnicode/index.php?url=/notices/index/IdNotice:292952/Source:default Косик Володимир -&nbsp;— Франція та Україна. Становлення української дипломатії (березень 1917 -&nbsp;— лютий 1918)] // Библіотека [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|ХНУ]]</ref>

* [[Франсуаза Том]]. «Кінець комунізму». Пер. з фр. Т. Марусик // Видавничий дім «Козаки», Київ, 1999. &nbsp;— {{nobr|197 с.}}&nbsp;— ISBN 966-514-030-9.&nbsp;— ISBN 966-514-031-0