Макух Іван: відмінності між версіями

Народився в селі ДорожівДорожеве [[Самбірський повіт|Самбірського повіту]]. 1887 вступив до Дрогобицької гімназії. За популяризацію ідей українських радикалів у своєму селі на п'ятому5-му курсі відрахований з гімназії. 1892 року вступив до Львівської академічної гімназії, де черз «невідповідну поведінку» перебував на контролі. Через відсутність коштів на навчання даєдавав приватні уроки, та працюєпрацював інструктором в інституті св. Миколая у Львові.

1901 починаєр. почав адвокатську практику, продовжуєпродовжив працювати в НТШ, редагуєредагував і видаєвидавав друкований орган радикалів « Громадський голос». З початком революційних подій в Росії 1905 року спільно з Грицем Гарматієм переправляєпереправляв літературу та влаштовуєвлаштовував місця для переховування втікачів. 1907 року відкриваєвідкрив адвокатську контору в [[Тлумач|Товмачі]], очолюєочолив повітовий виборчий комітет. 1908 р. був обраний кандидатом в посли до Галицького сейму по Товмацькій (Тлумацькій) і Тисменицькій судових округах. Увійшов до «Українського соймового клубу» Галицького сейму секретарем, якуякий очолив [[Олесницький Євген]]. Опікувався проблемами народного шкільництва в Галичині. На виборах 1913 р. переміг кандидата-поляка.

1914 р. з початком Першої світової війни мобілізований,. вступивВступив в бій з російськими військами під Солотвином, розбитий підрозділ відступаєвідступив під Сігет в Румунії. В грудні 1914 р. звільнений з військової служби через виснаженість, переїздитьпереїхав до Відня. Там виступаєвиступав в українських колах з відстоюванням ідеї створення УСС. У травні-червні 1915 р. Макух — на звільнених австрійською армією землях Галичини, делегат «Сільського господаря» у Львові, отримав дозвіл повернутися до [[Тлумач|Товмача]], де проживала дружина і четверо4 дітей. ЗосереджуєтьсяЗосередився на відбудові зруйнованих війною сіл і допомозі малограмотним селянам; за це отримуєотримав австрійську медаль «Цивільний хрест за заслуги» ІІ ступеня.

У червні 1916 з початком БрусиловськогоБрусіловського прориву емігруєемігрував з Товмача до Нового Сончу. У кінці 1916 р. повернувся до Львова, працюєпрацював у «Сільському господарі» та «Союзі для збуту худоби»,. активноАктивно діяв у «Централі відбудови краю» (Краків), від цієї організації контролюєконтролював в [[Сянік|Сяноку]] відновлювальні роботи.

Весною 1918 р. повернувся до Товмача, з однодумцями організував віче щодо Брестського мирного договору; очолює владу в місті. В кінці жовтня прибув до Львова на консультації з УНРадою, відбув до [[Івано-Франківськ|Станіславова]] з наказом місцевому проводу перебрати владу.

Після перебрання [[Петрушевич Євген Омелянович|Євгеном Петрушевичем]] всіх повноважень як Диктатором ЗУНР Макух відмовляєтьсявідмовився від посади у владі, повертаєтьсяповернуся до Тлумача.

Разом з однодумцями відновлюєвідновлював зруйновані війною читальні, за його сприяння в Тлумачі 1928 року відкрито бурсу. 1923 року переобраний головою УРП, першим заступником — [[Бачинський Лев Васильович|Л. Бачинського]], головним секретарем [[Навроцький Осип|О. Навроцького]]. У 1924 головою УРП обрано Л. Бачинського, Макух і М. Рогуцький — заступники. В 1920-х проводить протестаційні віча в Станіславові, Самборі, Тернополі, Бережанах, Косові, Коломиї, Стрию, Дрогобичі. 1926 року відбувся об"єднавчий з"їзд УРП та волинської організації УПСР, утворена УСРП (Українська соціалістично-радикальна партія), очолив Л. Бачинський, заступники — Макух та Семен Жук. Разом з тим у Тлумачі був правником «Селянської каси».

На виборах 1928 УПСР проводить своїх представників до сейму та сенату, один з послів до парламенту — Макух. До його компетенції належали питання правового захисту українського населення від свавілля польських чиновників та місцевих владних органів. Після смерті Л. Бачинського у 1930-х роках очолював управу УСРП. В 30-х роках пройшов до польського парламенту по об"'єднаних списках УНДП і УСРП.

17 вересня 1939 p. Червона армія вступаєвступила на терени Галичини; вже 27 вересня Макух отримуєотримав повістку про арешт, того ж дня він покидаєпокинув Тлумач і переходитьперейшов на нелегальне становище в село Горошів (тепер [[Горошова]]) Борщівського повіту, переховуєтьсяпереховувався у своєї дочки. Тим часом його, дружину арештовано та депортовано в Казахстан.

З приходом німецьких військ він далі переховується, в травні ж 1942 року переїздитьпереїхав вдо ТлумачТлумача. В липні арештований гестапо. Однак політичний референт гестапо вказав на безпідставність його арешту та звільнив Макуха. Він повернувся до Тлумача, де проживав до березня 1944. Бачачи, куди хилиться війна, разом з родиною перебираєтьсяперебрався до Австрії. Помер у Зальцбурзі 18 вересня 1946 року.