Песець (село): відмінності між версіями

'''Песе́ць'''  — [[село]] в Україні, [[Новоушицький район|Новоушицькому районі]] [[Хмельницька область|Хмельницької області]]. Населення становить 866 осіб (із 434 дворів). Орган місцевого самоврядування  — Песецька сільська рада.

В селі є початкова загальноосвітня школа І-ІІ ступеня навчання, амбулаторія, будинок культури. Одним із найбільших агропромислових підприємств [[Новоушицький район|Новоушицького району]] є місцева ТОВ "«ТОВ Промінь Поділля"»" Відомий колектив художньої самодіяльності «Барвіночок».

За даними офіційних джерел (тогочасноих ЗАГСів, які хоч і не завжди реєстрували правдиву кількість померлих, саме від голоду, бо було заборонено вказувати, що людина померла голодною смертю<ref>http://spetskor.dp.ua/art_1165.php За інформацією Інституту демографії Академії наук України, ці облікові роботи продовжуватимуться на державному рівні, тому що точної цифри ми не знаємо, -&nbsp;— зазначала Ольга Шумейко. -&nbsp;— До того ж, ЗАГСИ в ті часи не реєстрували правдиву кількість померлих саме від голоду, бо було заборонено вказувати, що людина померла від голоду. Приміром, я маю такий документ під грифом "«цілком таємно"»: "«До Павлоградського райздоровінспектора, особисто. За інформацією начальника спецбюро райвиконкому товариша Набери облздоровідділом одержані відомості про те, що в багатьох селах вашого району спостерігаються випадки смерті з нез'ясованих причин. При чому всі ці випадки в місцевих органах ЗАГСУ не реєструються"». Ось зайве підтвердження того, що ми й досі не можемо поставити крапку в цій історії. Для цього Інституту демографії потрібно проводити дослідження за допомогою спеціальних математично-статистичних формул. </ref>) в селі в 1932 – 19331932–1933 роках загинуло біля 57 жителів села. На сьогодні встановлено імена лише 48 осіб. Мартиролог укладений на підставі поіменних списків жертв Голодомору 1932-19331932–1933 років, складених Песецькою сільською радою згідно даних місцевого РАГСу (хоча й звіритися з конкретними документальними свідченнями стає майже неможливо, оскільки не всі вони дійшли до наших днів, в силу різних обставин <ref>http://spetskor.dp.ua/art_1165.php До того ж документація тоді велася на неякісному папері, часто не вистачало бланків і писали в простих зошитах, а то й на газетах. А якщо реєстратор потім звільнявся або помирав, то записи могли просто не перенести в книгу. Всіляке траплялося. Також потрібно врахувати, що через десять років була війна й частина книжок могла загинути. Тобто пропуск у документації існує, якби вона вся збереглася, то записів, напевно, було б удвічі більше… (директор Дніпропетровського архіву Ніна Киструська).</ref> Поіменні списки зберігаються в Державному архіві Хмельницької області.<ref>http://adm.km.ua/doc/doc_holod_list1.doc Поіменний список жертв Голодомору 1932-19331932–1933 років в розрізі сільських рад і населенних пунктів Новоушицького району, складений Державним архівом Хмельницької області</ref>

* Андрійко Ісак Семенович, 1911, 1933 &nbsp;р.;

* Андрійко Прокіп Семенович, 1915, 1933 &nbsp;р.;

* Бойко Макар Іванович, 1895, 1933 &nbsp;р.;

* Бойчук Тетяна Семенівна, 1875, 1933 &nbsp;р.;

* Борбух Роман Лаврентійович, 1888, 1933 &nbsp;р.;

* Григорчук Андрій Васильович, 1931, 1932 &nbsp;р.;

* Григорчук Арсеній Іванович, 1867, 1933 &nbsp;р.;

* Григорчук Данило Васильович, 1932, 1932 &nbsp;р.;

* Григорчук Марія Василівна, 1933, 1933 &nbsp;р.;

* Григорчук Текля Данилівна, 1906, 1932 &nbsp;р.;

* Дудко Микита Прокопович, 1885, 1933 &nbsp;р.;

* Дудко Текля Микитівна, 1925, 1933 &nbsp;р.;

* Дудко Тетяна Володимирівна, 1907, 1933 &nbsp;р.;

* Жиляк Іван Тимофійович, 1923, 1933 &nbsp;р.;

* Зваричук Горпина Василівна, 50р., укр., одноосібник, 5.01.1932 &nbsp;р.;

* Зваричук Іван Панасович, 1894, 1933 &nbsp;р.;

* Колісник Лаврентій Іванович, 1891, 1933 &nbsp;р.;

* Крук Петро Максимович, 1858, 1933 &nbsp;р.;

* Лісовик Антон Семенович, 1899, 1932 &nbsp;р.;

* Лісовик Гафія Павлівна, 1897, 1933 &nbsp;р.;

* Лісовик Іван Семенович, 1897, 1933 &nbsp;р.;

* Лісовик Лідія Іванівна, 1905, 1933 &nbsp;р.;

* Лісовик Марія Семенівна, 1930, 1932 &nbsp;р.;

* Лісовик Пилип Семенович, 1932, 1933 &nbsp;р.;

* Магаляс Василь Захарович, 1902, 1933 &nbsp;р.;

* Мартинюк Фросина Сергій, 1878, 1933 &nbsp;р.;

* Мельник Ольга Іванівна, 1865, 1933 &nbsp;р.;

* Москалюк Пилип Сергійович, 1895, 1933 &nbsp;р.;

* Олійник Семен Феодосійович, 1871, 1933 &nbsp;р.;

* Палко Антін Васильович, 1889, 1933 &nbsp;р.;

* Палко Гафія Антонівна, 1891, 1933 &nbsp;р.;

* Палко Данило Антонович, 1883, 1933 &nbsp;р.;

* Палко Марія Іванівна, 1893, 1933 &nbsp;р.;

* Палко Семен Трохимович, 1882, 1933 &nbsp;р.;

* Палко Софрон Якович, 1916, 1933 &nbsp;р.;

* Палко Февронія Трохимівна, 1891, 1933 &nbsp;р.;

* Столярчук Григорій Сергійович, 1902, 1933 &nbsp;р.;

* Хрипко Леонтій Петрович, 1893, 1933 &nbsp;р.;

* Чорна Домка Микитівна, 1902, 1933 &nbsp;р.;

* Чорна Олена Максимівна, 1893, 1933 &nbsp;р.;

* Чорний Гаврило Іванович, 1888, 1933 &nbsp;р.;

* Шимко Андрій Трохимович, 1883, 1933 &nbsp;р.;

* Шимко Василь Леонтійович, 1898, 1933 &nbsp;р.;

* Шимко Ганна Трохимівна, 1903, 1933 &nbsp;р.;

* Шимко Марія Василівна, 1887, 1933 &nbsp;р.;

* Щербата Феодосія Іванівна, 1908, 1933 &nbsp;р.;

* Щербатий Іван Якимович, 1930, 1933 &nbsp;р.;

* Яцко Сафрон Микитович, 1908, 1932 &nbsp;р.

Кількість померлих і їх особисті дані не є остаточними, оскільки не всі дані збереглися і не все заносилося до книг обліку <ref>http://www.archives.gov.ua/Publicat/AU/AU_5_6_2008/22-26.pdf документальний комплекс книг реєстрації актових записів виявився неповним. У більшості областей відсутні книги повністю по окремих містах і районах: від одного міста в Луганській області до 15-ти районів (найбільше) –&nbsp;— у Полтавській області. За окремими районами актові записи про смерть збереглися лише по 2–32-3-х населених пунктах.</ref> тому є ймовірність, того, що мартиролог Голодомору в селі буде розширений<ref>http://spetskor.dp.ua/art_1165.php Джерела збереглися невповні і не всі з тих, що мають статистичні дані, взяті дослідниками до розгяду. Зокрема, досвід досліджень показує, що включення до розгляду документів навчальних закладів, педагогічних училищ, шкіл теж може дати певні кількісні показники. Але, безумовно, це грандіозна робота, і зараз на поточному етапі говорити про певну кількість ще дуже рано (історик, к.і.н., Владислав Грибовський).</ref>

* Жарких М.&nbsp;І. &nbsp;Храми Поділля. -&nbsp;— К.: 2007.