Український кристалічний щит: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 17:
Український кристалічний масив майже весь складається з метаморфічних і магматичних порід, основна маса яких глибоко перероблена ультраметаморфічними процесами, включно з гранітизацією і вибірковим [[анатексис]]ом, що спричиняли формування місцевих корових магм. Є райони, де ці процеси виявлялися порівняно слабо і де можна визначити первинні літологічні й вулканогенні формації. Український кристалічний масив був і є об'єктом інтенсивних досліджень, існують деякі розбіжності в поглядах на його тектоніку, магматизм і метаморфізм. Але загалом український кристалічний масив розглядають як багатоярусну складчасту споруду, розчленовану глибинними і регіональними розломами на великі блоки неоднакової величини, зміщені один відносно одного по вертикалі на різні глибини. Найпоширеніші архейські породи (переважно [[ґнейс]]и, [[амфіболіт]]и, [[кристалічний лупак|кристалічні лупаки]], [[мігматит]]и, [[метабазит]]и), на які припадає понад 50% території кристалічного щита з виходами докембрійських формацій. Ступінь метаморфізації їх вищий, ніж інших докембрійських порід масиву. Осадові і первинні магматичні формації утворилися в умовах архейської рухомої зони ([[геосинкліналь|геосинкліналі]]). Нагорі архейського розрізу лежать [[дайкові породи]], які розглядаються як утвори епіархейської платформи. Вік [[архей|архею]] (докембрій I + II) 2 800 — 3 500 млн p. Нижньопротерозойські формації (докембрій III, вік 1 600 — 2 000 млн pp.) є типовими геосинклінальними утвореннями, слабше метаморфізованими, ніж архейські.
Зустрічаються ультраметаморфічні формації (мігматитові гранітоїди), переважають метабазити і метаультрабазити, епідотові і актинолітові амфіболіти, зелені лупаки, метаморфізовані [[Конгломерат (порода)|конґломерати]]. До них належить криворізька серія порід, поширена в центральній частині кристалічного масиву і зібрана в складчасті структури субмеридіонального простягання. Залізорудні родовища пов'язані з [[мікрокварцит]]ами, [[джеспіліт]]ами і залізисто-силікатними лупаками. <br />З середини [[протерозой|протерозою]] (докембрій IV, вік 1 150 — 1 600 млн pp.) почався етап стабілізації щита. Відклалися типові платформні осадові породи, які пройшли слабкий ступінь метаморфізації, перетворившись на [[кварцит]]и і [[лупак]]и. Утворилися маси вивержених порід (коростенський і корсунь-новомиргородський плутони гранітоїдів-рапаків, приазовський комплекс лугових порід та ін.) Породи верхнього протерозою (докембрій IV) у межах щита відомі лише в його північно-західній частині, де вони складають овруцьку серію, утворену в континентальних умовах (теригенно-ефузивна формація). До цього ж циклу належать [[дайкова порода|дайкові породи]] з ізотопним віком, меншим 1 500 млн p., поширені в північно-західних і південно-східних частинах масиву. Більшість їх — [[діабаз]]и, частково [[порфірит]]и. Вони фіксують найпізніші прояви магматизму в докембрії
З гірськими породами У.к.щ. пов’язані різноманітні корисні копалини: [[залізні руди]] ([[Криворізький басейн|Криворізького басейну]]), [[уранові руди]], [[графіт]], руди рідкісних та благородних металів, [[будівельні матеріали]], [[дорогоцінне каміння]], [[мінеральні води]] тощо. З корами вивітрювання і осадовими відкладами пов’язані потужні родовища марганцю, ільменіту та циркону, каолінів. Потенційні ресурси та розвідані запаси цих корисних копалин в межах У.к.щ. займають провідне місце в Європі та світі. Окремі типи рудних формацій є винятковими і встановлені тут уперше, напр., рідкіснометалічні та ураноносні лужні метасоматити, золоторудні об’єкти в тектоно-метасоматичних зонах, камерні пегматити тощо.
Кристалічні породи вкрито незначним шаром (від 0 до 50 м) крихких осадових порід ([[палеоген]]ових, [[неоген]]ових та [[четвертинний період|четвертинних]]). З породами цього покрову на схилах щита пов'язано [[Дніпровський буровугільний басейн]] і [[Нікопольське родовище]] [[марганцеві руди|марганцевих руд]].
| |||